Голов'ятине у Похилевича (1864)

Переклад

ГОЛОВ’ЯТИНЕ, село на правому, підвищеному й родючому березі річки Тясмину, за 2 версти нижче села Бузуковця. Жителів обох статей 986, а землі 1986 десятин. З давніх гатей, що є біля села по ярах, можна зробити висновок, що спочатку в цих лісистих місцях були відлюдні хутори, в яких жителі переховувалися під час ворожих навал. 1804 року Голов’ятине купив у графа Самойлова таємний радник Іван Миколайович Неплюєв, а 1858 року в його сина Івана Івановича село придбав полковник Нейман.

Переклад

Церква Успенська, дерев’яна, 5-го класу; землі має 36 десятин; збудована 1730 року. У візиті церков Чигиринського деканату за 1741 рік її описано такими словами: «церкіевь соснова, слома̨ покрыта; в ней з аппаренціи (церковного начиння) ежели цо ест, non constat ex quo; W. О. Михаил, при тей церкви зостаіа̨цый, под час визиты генеральней уцѣкши, ключь церкіевный занесл, а громада визитовать церкви недопустила. Для тего в interdict те церкіевь подалисьмы» [церква соснова, вкрита соломою; а з начиння, якщо щось у ній і є, невідомо, що саме; велебний о. Михаїл, що служить при цій церкві, під час генеральної візити втік і забрав церковний ключ, а громада не допустила візитувати церкву. Тому ми наклали на цю церкву інтердикт]. Тобто священник і парафіяни не хотіли й знати унії, якій протегував візитатор.

Переклад

До голов’ятинської парафії приписано село Гуляйгород, що лежить нижче над річкою Тясмином, за 3 версти, біля великого озера, яке утворилося, коли гать затримала річку. Жителів обох статей 152, а землі 820 десятин. Належить колезькому асесорові Станіславу Нейману, який купив це село 10 серпня 1858 року в Станіслава Желіховського; але за викупною угодою з селянами 1863 року останні придбали у власність 101 десятину землі за 4925 рублів. На сільському цвинтарі стоїть ветха дерев’яна церква на честь Покрову Пресвятої Богородиці, без фундушу.