Бобриця у Похилевича (1864)

Переклад

БОБРИЦЯ, село на однойменному струмку, за 2 версти від села Едем і села Студенець. Землі приписано до села 1200 десятин. Жителів обох статей 660. 1741 року було 70 дворів; 1792 р. — 96 дворів, а жителів 835. Назва села, за переказом, походить від того, що в цьому місці колись водилися бобри. Наприкінці минулого століття, а саме 1798 року, Бобрицю купив за 15 000 руб. асигн. (4285 р. с.) у князя Станіслава Понятовського майор Антон Кондратьєв, після смерті якого 1845 року вона перейшла до його онука Олександра Кириченка-Астромова. З 1857 року належить двом родичкам останнього, Анні та Олімпіаді, уродженим Кириченко-Астромовим, з яких перша заміжня за поручиком Миколою Павловичем Мацневим, а друга — за Петром Івановичем Барщевським. Селяни першої половини на підставі викупної угоди 1863 року набули у власність 306 дес. землі за 11 854 руб. 40 коп.

Переклад

Про парафіяльну церкву Святителя Миколая у візиті 1792 року сказано так: «когда здѣсь церковь въ первый разъ основана никому неизвѣстно: люди сознаютъ, что нынѣшняя заложена въ 1720 году на мѣсто старой; что она уже отчасти сгнила; почему прихожане намѣрены поставить новую, на что уже имѣютъ и позволеніе Радомысльской консисторіи и собираютъ лѣсъ» [коли тут уперше заснована церква, нікому не відомо: люди свідчать, що теперішню закладено 1720 року на місці старої; що вона вже частково згнила; тому парафіяни мають намір поставити нову, на що вже мають і дозвіл Радомисльської консисторії, і збирають ліс]. Після того 1796 року й збудовано теперішню церкву з дзвіницею. За штатом вона належить до 6-го класу; землі має указну пропорцію. На південно-західному боці села є дві розорані могили і біля них кілька кам’яних хрестів. Хоча написи на них стерлися від часу, слід гадати, що на цьому місці раніше була церква.