Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
32. Вета. Вета — славянское слово, означающее тоже самое, что вѣче. Можно предполагать, что здѣсь, на привольныхъ Днѣпровскихъ лугахъ, собирались дружины, когда предпринимали походы на югъ. Названіе Днѣпрскаго рукава Коникомъ произошло оттого, что при немъ паслись походные кони.
Переклад
32. Вета. Вета — слов’янське слово, що означає те саме, що й віче. Можна припускати, що тут, на привільних дніпровських луках, збиралися дружини, коли вирушали в походи на південь. Назва дніпровського рукава Коник виникла через те, що біля нього паслися похідні коні.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Доповнення й поправки, «ДОПОЛНЕНІЯ и ПОПРАВКИ.»
- Сторінки
- 719 · скан 719
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 719. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/dopovnennia-i-popravky/veta/