Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БРИЛЕВКА, село на лѣвой сторонѣ Гнилаго Тикича, въ 2-хъ верстахъ отъ озера Попружной. Называется также Буркатовкою, по имени шляхтича Бурката, въ прошломъ вѣкѣ жившаго. Но названіе Брилевка—древнѣе. При селѣ есть древнее замковище на правой сторонѣ гнилаго Тикича, при впаденіи въ оный ручья Красиловки. Замокъ былъ обведенъ въ полукругѣ до рѣки валами, еще и доселѣ замѣтными и палисадомъ. По преданію, его устроилъ въ XVII вѣкѣ козацкій старшина Бовякъ, имѣвшій особую примѣту на щекѣ—мышь (родимое пятно) и шесть пальцевъ на правой рукѣ. Не могши себя защитить отъ непріятелей, онъ самъ сжегъ этотъ замокъ. По лѣвую сторону Тикича, на возвышеніи противъ стараго замковища, открыта въ недавнія времена яма, въ родѣ покоя (П); оттуда ходъ ведетъ въ небольшую пещеру, кольцеобразно устроенную; а отсюда есть другой ходъ въ простую пещеру, но эта послѣдняя засыпана пескомъ; потому дальнѣйшее ея направленіе и длина неизвѣстны. Подъ валами здѣшняго замковища, по увѣренію простолюдиновъ также должны находиться пещеры. На поляхъ Брилевки и Антоновки примѣтны валы въ разныхъ направленіяхъ. Кажется они въ связи между собою и съ тѣми, которые находятся въ Ставищахъ. Жителей обоего пола въ Брилевкѣ 1051, въ томъ числѣ 8-мь латинствующихъ.
Переклад
БРИЛІВКА, село на лівому березі Гнилого Тікича, за 2 версти від озера Попружної. Її називають також Буркатівкою, за ім’ям шляхтича Бурката, що жив у минулому столітті. Але назва Брилівка — давніша. Біля села є давнє замковище на правому березі Гнилого Тікича, при впадінні в нього струмка Красилівки. Замок був обведений півколом до річки валами, ще й досі помітними, і частоколом. За переказом, його спорудив у XVII столітті козацький старшина Бовяк, який мав особливу прикмету на щоці — мишу (родиму пляму) і шість пальців на правій руці. Не змігши захиститися від ворогів, він сам спалив цей замок. З лівого боку Тікича, на підвищенні навпроти старого замковища, недавно відкрито яму на зразок [літери] «покой» (П); звідти хід веде до невеликої печери, влаштованої кільцем; а звідси є другий хід до простої печери, але ця остання засипана піском, тому її подальший напрямок і довжина невідомі. Під валами тутешнього замковища, як запевняють прості люди, теж мають бути печери. На полях Брилівки й Антонівки помітні вали в різних напрямках. Здається, вони пов’язані між собою і з тими, що є в Ставищі. Жителів обох статей у Брилівці 1051, зокрема 8 латинників.
Оригінал
Церковь во имя Іоанна Богослова, деревяная, 6-го класса; земли имѣетъ съ хуторомъ 93 десятины; построена 1767 года.
Переклад
Церква на честь Іоанна Богослова, дерев’яна, 6-го класу; землі має з хутором 93 десятини; збудована 1767 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 2 версти ≈ 2,1 км; 93 десятини ≈ 102 га. Перерахунок наш.
Назва. «Брилевка» — Брилівка.
«Городище», «замковище». Місце давнього укріплення з валами й ровами.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Таращанський повіт, «Имѣніе графовъ Браницкихъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 430–431. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/brylivka/