Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БОНДУРЫ, село въ 1-й верстѣ отъ села Карбовки Гайсинскаго уѣзда, при впаденіи ручья Бубушки въ рѣку Собъ. Жителей обоего пола 877, да въ деревнѣ того же владѣнія Шурѣ, въ 3-хъ верстахъ отстоящей 170. Прежде называлось Бондари, что видно изъ надписи на одной церковной книгѣ, вѣроятно потому, что въ этомъ лѣсистомъ мѣстѣ многіе жители занимались ремесломъ бондарства. Село лежитъ на 4-хъ противуположныхъ одна другой горахъ. На одной изъ нихъ возвышается приходская церковь въ древнемъ замчискѣ, которое съ восточной и южной стороны ограждено землянымъ валомъ, а съ прочихъ обрывомъ высокихъ гранитныхъ скалъ. Есть также древніе валы съ глубокими рвами на полѣ въ направленіи къ деревнѣ Шурѣ; а у самой деревни этой на горѣ, въ очень красивомъ мѣстоположеніи, одно урочище называется Монастырищемъ. Здѣсь и нынѣ еще виденъ фундаментъ какъ бы недавно разрушенной церкви. Съ сѣверной и южной сторонъ отъ нея большія ямы, поросшія деревьями. Замѣтенъ даже въѣздъ въ монастырь съ востока. Какой это монастырь, кѣмъ построенъ и разрушенъ, неосталось преданій у жителей.
Переклад
БОНДУРІ, село за 1 версту від села Карбовки Гайсинського повіту, біля впадіння струмка Бубушки в річку Соб. Жителів обох статей 877, та ще в селі Шурі, що належить до того самого маєтку й лежить за 3 версти, 170. Раніше село називалося Бондарі, що видно з напису на одній церковній книзі, — мабуть, тому, що в цій лісистій місцевості багато жителів займалися бондарським ремеслом. Село лежить на 4 горах, що стоять одна навпроти одної. На одній із них височіє парафіяльна церква в давньому замчиську, яке зі східного й південного боку обгороджене земляним валом, а з решти — урвищем високих гранітних скель. Є також давні вали з глибокими ровами в полі в напрямку села Шури; а біля самого цього села на горі, в дуже гарному місці, одне урочище називається Монастирищем. Тут і тепер ще видно фундамент наче нещодавно зруйнованої церкви. З північного й південного боку від неї — великі ями, порослі деревами. Помітний навіть в’їзд до монастиря зі сходу. Що це був за монастир, ким його збудовано й зруйновано, — переказів у жителів не залишилося.
Оригінал
Церковь Воскресенская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 43 десятины; построена 1745 года, во время владѣнія княгини Вишневецкой. Въ ней примѣчательна запрестольная икона Божія Матери величиною, давностію и живописью. Догадываются, что она находилась въ церкви предшествовавшей нынѣшней.
Переклад
Церква Воскресенська, дерев’яна, 5-го класу; землі має 43 десятини; збудована 1745 року, за часів володіння княгині Вишневецької. У ній примітна запрестольна ікона Божої Матері своїм розміром, давністю й живописом. Припускають, що вона була в церкві, яка передувала теперішній.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 43 десятини ≈ 47 га. Перерахунок наш.
Назва. «Бондуры» — Бондурі.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 316–317. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/bonduri/