Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

БАЛАБАНОВКА, мѣстечко расположено при рѣкѣ Горскомъ Тикичѣ, за селомъ Франтовкою начинающемся. Жителей обоего пола: православныхъ 1868, римскихъ католиковъ 48, евреевъ 113. Мѣстечко раздѣляется на части или кутки, которые называются: Замостьемъ, Комаривкою, Гноянкою, Моросивкою и Завальемъ. По преданію мѣстныхъ жителей Балабановка въ древности называлась городомъ Угорскимъ, что городъ этотъ имѣлъ до 8000 домовъ и 12 церквей и простирался до самаго села Подвысокаго. Слѣды бывшаго города остались только въ замчискѣ на низменномъ мѣстѣ надъ прудомъ, состоящемъ изъ землянаго вала. Городъ Угорскій, по мнѣнію жителей, разрушенъ и сожженъ Татарами. Въ 16-мъ столѣтіи мѣстность эта вновь заселена древнею русскою дворянскою фамиліею Балабанъ, изъ которой происходили знаменитый православно-католическій епископъ Львовскій Гедеонъ Балабанъ, противникъ Терлецкаго и Поцѣя при введеніи уніи съ еретиками и Діонисій Балабанъ, каѳолическій митрополитъ Кіевскій. Въ началѣ прошлаго вѣка Балабановка принадлежала Адаму Ворцелю, потомъ дочери его Францишкѣ. Въ текущемъ столѣтіи съ окрестными селеніями составляла вотчинное имѣніе и резиденцію сенатора Леонтія Ворцеля, дочь коего была замужемъ за княземъ Радзивилломъ и ей это имѣніе принадлежало какъ приданное до 1857 года, въ которомъ купилъ оное за 180,000 руб. серебромъ графъ Владиміръ Потоцкій на имя своей жены. Нѣкоторыя части мѣстечка нѣсколько прежде проданы мѣлкимъ владѣльцамъ. Въ слѣдствіе чего въ мѣстечкѣ образовались слѣдующіе собственники:

Переклад

БАЛАБАНІВКА, містечко, розташоване на річці Гірському Тікичі, що бере початок за селом Фронтівкою. Жителів обох статей: православних 1868, римо-католиків 48, євреїв 113. Містечко поділяється на частини, або кутки, які називаються: Замостя, Комарівка, Гноянка, Моросівка і Завалля. За переказом місцевих жителів, Балабанівка в давнину називалася містом Угорським, і це місто мало до 8000 будинків та 12 церков і простягалося аж до самого села Підвисокого. Сліди колишнього міста збереглися тільки в замчиську на низькому місці над ставом; воно складається із земляного валу. Місто Угорське, на думку жителів, зруйнували й спалили татари. У 16-му столітті цю місцевість знову заселив давній руський шляхетський рід Балабанів, з якого походили славетний православно-католицький львівський єпископ Гедеон Балабан, противник Терлецького і Потія під час запровадження унії з єретиками, і Діонісій Балабан, кафолицький київський митрополит. На початку минулого століття Балабанівка належала Адамові Ворцелю, потім його дочці Францишці. У нинішньому столітті разом із навколишніми селами вона становила вотчинний маєток і резиденцію сенатора Леонтія Ворцеля, дочка якого була заміжня за князем Радзивіллом; їй цей маєток належав як посаг до 1857 року, коли його купив за 180 000 руб. сріблом граф Владимир Потоцький на ім’я своєї дружини. Деякі частини містечка дещо раніше продано дрібним власникам. Унаслідок цього в містечку з’явилися такі власники:

Оригінал

земли дес.р. д. м. п.
а) Графъ Потоцкій3569670.
б) Семенъ Ялыковскій21155.
в) Адольфъ и Иванъ Дроздовскіе12926.
г) Фелиціанъ и Анна Ярошевскіе—21.
д) .... Боровскій, а нынѣ Николай Тарнавскій15213.
е) Княгиня Радзивиллъ418.
ж) ..... Булинскій171.
з) Приходская церковь61—

Переклад

землі дес.р. д. ч. с. [ревізьких душ чоловічої статі]
а) Граф Потоцький3569670.
б) Семен Яликовський21155.
в) Адольф та Іван Дроздовські12926.
г) Феліціан та Анна Ярошевські—21.
д) .... Боровський, а нині Николай Тарнавський15213.
е) Княгиня Радзивілл418.
ж) ..... Булинський171.
з) Парафіяльна церква61—

Оригінал

Церковь Воскресенская, деревяная, 4-го класса; построеоа 1744 года.

Переклад

Церква Воскресенська, дерев’яна, 4-го класу; збудована 1744 року.

Примітки до перекладу

Назва. «Балабановка» — Балабанівка.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.

«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.

«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Липовецький повіт, «ЛИПОВЕЦКІЙ УѢЗДЪ.»
Сторінки
322 · скан 322
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 322. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/balabanivka/