Чотири площадки у двох розкопах

Роботи відбувалися в північно-західному секторі поселення. Площадки 28 і 29 належали до внутрішнього замкнутого контуру; для їх дослідження заклали розкоп XV площею 320 м². Інша пара, площадки 30 і 31, представляла внутрішню забудову — її вивчали в розкопі XVI площею 296 м². У звіті це різні частини плану: внутрішнє кільце будинків і забудова всередині нього. Змішувати їх в один ряд означало б втратити саме ту відмінність, яку перевіряли археологи.⁠[1]

За назвою «площадка» тут стояли залишки будинку. В описі об’єкта 28 йдеться про скупчення випаленої глини на прямокутній ділянці та розтріскану на блоки платформу. На уламках збереглися відбитки дерев’яних дощок. Автори розрізняли західну частину, яку визначали як веранду, і східну житлову частину. Такий опис показує, як вони переходили від уламків до відтворення будівлі; це вже не сама лінія об’єктів на загальному плані.⁠[2]⁠[3]

Що змінив західний вхід

Попереднє уявлення про оборону передбачало два ряди будівель — зовнішній і внутрішній, — з’єднаних глинобитними стінами. Житла в цій схемі мали бути звернені входами до центральної частини поселення. Але, за українським підсумком звіту, розкопки площадок 28 і 29 показали іншу орієнтацію: будинки внутрішнього замкнутого контуру відкривалися в бік зовнішнього. Саме ця невідповідність змусила авторів переглянути пояснення двох рядів як оборонної системи.⁠[2]

Розгорнутий англомовний опис дозволяє побачити, на чому ґрунтувався висновок. На площадці 28 дослідники описали частково збережений поріг і визначили вхід у західній торцевій стіні. Для площадки 29 вони також відтворювали поріг, а підсумок її опису знову вказує на західну торцеву стіну з входом у бік зовнішнього контуру. Отже, в узагальненні про напрямок входів є опора на розібрані окремо будинки. Водночас частина конструкцій була збережена неповністю й потребувала реконструкції.⁠[3]⁠[4]

Широка вулиця як пояснення

Автори зробили наступний крок: припустили, що два ряди будинків утворювали вулицю завширшки 60–⁠100 м, яка оперізувала поселення. У цьому поясненні важливий простір між рядами, до якого були звернені входи. Проте напрямок входів і назва «вулиця» — різні рівні висновку. Перше звіт пов’язує з розкопками будинків, друге є запропонованим поясненням планування. Тому наведений діапазон варто читати як частину авторської моделі, а не як опис повністю розкопаної вулиці.⁠[2]

Дослідження змінило й уявлення про забудову всередині кілець. У попередні роки роботи в північній частині поселення підтверджували дані геомагнітної зйомки початку 1980-х років про радіальну внутрішню забудову. У секторі, дослідженому 2001 року, такої забудови не виявили. Це повідомлення стосується саме названого сектора. Воно не скасовує раніше отриманих результатів для іншої частини поселення й не дозволяє однаково заповнити весь його план.⁠[2]

Незавершені питання поруч із будинками

У розкопі XVI відкрили частину великої ями. Розвідувальна траншея дала поперечний розмір 19 м. Автори припустили, що тут замішували глину для будівництва навколишніх будинків, і водночас залишили визначення повних розмірів ями на майбутні дослідження. Отже, й тут звіт розділяє виміряне та пояснене: зафіксований поперечник не встановлює ні повного контуру, ні доведеного призначення об’єкта.⁠[2]

Головний результат цього сезону — перегляд зв’язку між будинком і планом поселення. Два входи, спрямовані до зовнішнього ряду, поставили під сумнів попередню оборонну трактовку; відмінність внутрішньої забудови показала, що досліджені сектори не можна автоматично вважати однаковими. Звіт дає нове пояснення для обговорення, але зберігає відкритими питання вулиці та великої ями. Його варто читати як історію перевірки конкретної моделі, а не як завершене відтворення всього поселення.⁠[2]