Відбитки з нижнього боку уламків
Для площадки 28 автори описали глиняну основу з невеликою домішкою полови завтовшки 5–8 сантиметрів. На нижніх поверхнях її блоків добре читалися відбитки дерев’яних дощок. За цими слідами дослідники встановили, що дошки лежали впоперек будинку. На верхній поверхні цього глиняного шару залишилися також сліди пальців від загладжування рукою.[2]
У площадки 29 основа була завтовшки 5–7 сантиметрів. Її верхню поверхню також грубо загладили рукою; знизу збереглися відбитки колод, укладених поперек площадки. На стиках між колодами глина утворила виступи. Такі сліди описують спосіб сполучення глини з дерев’яною основою. Визначення породи деревини чи відтворення всього каркаса в цих абзацах немає.[3]
Основа та покриття — різні шари
У будинку 28 над основою були додаткові глиняні нашарування. На ділянці, яку автори визначили як веранду, вони описали шар із половою завтовшки 2–4 сантиметри. У житловій частині зафіксували два шари над основою. Їхні поверхні були ретельно загладжені й вкриті тонким покриттям. Отже, наведені товщини основи та верхніх шарів характеризують різні складники конструкції; звести їх до одного числа без уточнення ділянки було б неточно.[2]
На площадці 29 поверх основи лежав шар глини з великою кількістю полови, товщина якого становила 1–4 сантиметри. Місцями його поверхню додатково вкрили тонким шаром глини без полови. Автори відзначили, що це верхнє нашарування легко відділялося від основи, а подекуди саме складалося з двох шарів. Тож різницю між основою й покриттям вони бачили не лише за товщиною, а й за складом та поведінкою уламків.[3]
Чому автори припустили ремонт
В описі будинку 28 дослідники не виключили, що верхня поверхня нашарувань була результатом ремонту підлоги. Для будинку 29 вони навели окрему підставу: на деяких уламках верхнього шару збереглися виступи глини, яка потрапила в тріщини нижнього. Автори припустили, що верхній шар нанесли вже після спорудження будинку, під час ремонту нижнього. Безпосередньо зафіксовані тут виступи й тріщини; пояснення їх ремонтом залишається авторською інтерпретацією.[2][3]
Це важлива відмінність для розуміння будівлі. Кілька шарів можуть описувати початкову конструкцію або пізніше поновлення поверхні. У наведеному звіті версія ремонту спирається на конкретні сліди взаємодії шарів, але не має окремої календарної дати. Число нашарувань саме по собі не встановлює кількості поверхів будинку.[2][3]
Що показав неоднаковий випал
Для площадки 29 описано сильно випалену основу цегляного кольору. Ближче до її середини нижня поверхня глини місцями була ошлакована, а відбитки колод знищені. За цими ознаками автори зробили висновок, що найсильніший вогонь діяв знизу. Водночас на інших ділянках з нижнього боку залишилася чорна крихка глина та невигорілі вуглецеві рештки. Це опис нерівномірного випалу, а не однакового стану всіх уламків.[3]
Для пояснення глиняних решток звіт поєднує три групи спостережень: відбитки деревини, взаємне положення шарів і різний ступінь випалу. Вони допомогли авторам запропонувати спосіб влаштування та можливого поновлення підлоги. Інші питання цих самих будинків розглядають окремі статті: про входи й планування поселення та про посуд і фігурки будинку 29.[2][3]
