Що збереглося від укріплення
Каталог 1984 року фіксує городище з невисоким валом і неглибоким ровом. Висота валу в описі — до 1,2 метра. Це вимір збережених земляних залишків, а не відновлена висота середньовічної оборонної споруди.[1]
Поряд із городищем у каталозі назване селище. Отже, вже цей опис розрізняв укріплений осередок і неукріплену забудову. Зводити всю пам’ятку тільки до валу означало б пропустити частину зафіксованого поселення.[1]
Як визначали час існування
У зведенні 1984 року пам’ятку віднесено до XI–XIII століть. У каталозі Михайла Кучери 1999 року городище біля Пішок датоване XII–XIII століттями. Два видання подають близькі, але не однакові хронологічні межі.[1][3]
Обидва записи пов’язують городище з давньоруською добою. Вужче датування пізнішого каталогу не дає підстав самостійно визначати точний рік заснування або пояснювати причину загибелі поселення: таких висновків наведені записи не містять.[1][3]
Посад у дослідженнях 2016 року
А. В. Борисов та О. В. Марченко повідомили, що під час розвідок 2016 року вдалося розширити обстежену територію посаду біля Пішок. Це доповнення до попередніх спостережень, яке стосується саме неукріпленої частини поселення.[2]
У звіті роботи біля Пішок входять до ширшої програми досліджень Нижнього Поросся. Загальна кількість пам’яток і перелік різних історичних епох у цій програмі характеризують увесь маршрут. Вони не є числом об’єктів або списком усіх культур лише Пішок.[2]
