Урок, побудований на запитаннях
Вігель розповідає, що Крилов запропонував викладати російську мову молодшим дітям власника маєтку. Мемуарист навчався разом із ними. Заняття майже повністю складалися з бесід: наставник умів зацікавити слухачів, охоче приймав запитання й відповідав так, щоб пояснення було зрозумілим учням.[1]
Розмова виходила за межі одного предмета. До мовних занять учитель додавав моральні міркування та пояснення з інших наук. Вігель згодом високо оцінив користь цих зустрічей для власного розвитку. Це вдячний спогад одного вихованця, який дозволяє побачити спосіб викладання, але не замінює повної програми навчання.[1]
Математика й приватна освіта
У тому самому середовищі працював інший домашній наставник, завдяки якому Вігель подолав свою неприязнь до математики. За його словами, протягом одного літа вони пройшли геометрію та алгебру. Отже, згадки про козацьке навчання охоплюють і словесні бесіди, і заняття точними дисциплінами, пов’язані з різними вчителями.[1]
Енциклопедія Сучасної України відносить викладання Крилова в Козацькому до 1797–1801 років. Це хронологічні межі епізоду домашньої освіти в маєтку. Вони не свідчать про існування тоді загальнодоступної сільської школи: описані Вігелем уроки були заняттями для невеликого кола вихованців.[1][3]
Театральна складова
Історик театру Ростислав Пилипчук називає домашній театр Козацького серед садибних театрів цього часу й зазначає участь у ньому Крилова. Дослідник датує його діяльність тим самим проміжком — 1797–1801 роками. Ця згадка доповнює учнівські спогади: культурне життя маєтку включало також драматичні заняття.[2]
Енциклопедія пов’язує з Козацьким написання Криловим п’єс «Подщипа» та «Пирог». Це окреме літературне свідчення, а не перелік вистав, які бачив Вігель на описаних сторінках. Разом джерела показують середовище, де домашній учитель одночасно виступав письменником і учасником театрального життя.[1][2][3]
