Миски, горщики й мініатюри

Дослідники розрізняли посуд, який умовно називали столовим і кухонним. Серед мальованих виробів переважали конічні миски, розписані зсередини. Багато з них мали навскіс зрізаний край — рису, яку автори вважали характерною для розписної кераміки Канівщини.⁠[1]

У збірці були також напівсферичні миски, кубки, горщики та уламки великих посудин. Музейні матеріали доповнювали їх мініатюрними формами. Через сильну фрагментарність дослідники не завжди могли відновити повний обрис посудини, тому частина визначень форми залишилася припущеннями.⁠[1]

Знайомі та незвичні мотиви

У мальованому оздобленні траплялися овали зі стрічок, заповнених тонкими смугами, та інші звичні для канівського посуду поєднання ліній. Поруч із ними автори помітили мотив подвійного дерева — на мисці та стінках великих посудин. Йому знайшли відповідники у косенівській групі Трипілля.⁠[1]

На одній невеликій посудині, можливо кубкоподібної форми, описано косу сітку, яку зіставили з кошиловецьким посудом. Серед інших груп посуду з Грищинців були загладжені посудини із заглибленими смугами та ямками. Для кухонних горщиків відзначено домішку подрібненої мушлі й шорстку поверхню.⁠[1]

Як орнамент допомагає датуванню

Поєднання форм і способів оздоблення дозволило авторам віднести поселення до кінця етапу C I — початку C II. У пізнішій енциклопедичній статті Едуард Овчинников також поставив грищинецький тип на цьому рубежі в послідовності канівських трипільських пам’яток.⁠[1]⁠[2]

Це відносна хронологія: вона показує місце комплексу серед попередніх і наступних типів посуду. Подібність окремого візерунка дає підставу для порівняння, але сама не встановлює точного року виготовлення речі або переселення конкретної громади. У Грищинцях висновок спирається на цілий керамічний набір.⁠[1]⁠[2]