Дев’ять предметів із двох збірок
У 2003 році дослідники поєднали обстеження трипільських поселень Канівщини з роботою в музейних фондах. Описаний григорівський комплекс складався з дев’яти крем’яних виробів: три зібрали під час розвідки, а шість уже зберігалися в Канівському історичному музеї.[1]
Поселення, з якого походить ця збірка, автори віднесли до етапу C I трипільської культури. У статті 2021 року Євген Пічкур знову розглянув ці матеріали. Йдеться про повторний аналіз того самого комплексу, а не про ще дев’ять нових знахідок.[1][2]
Місцевий кремінь і привізні пластини
Більшість виробів виготовлено з місцевої сировини. З невеликих шматків кременю отримували відщепи — сколоті заготовки для подальшої обробки. Лише два предмети дослідники визначили як зроблені з привізного високоякісного кременю; серед таких виробів були довгасті пластини.[1][2]
У переліку знарядь є чотири скребки, проколка, бічний різець, оброблений відщеп і пластина. Скребкам надавали робочого краю дрібними сколами — ретушшю. Автори пов’язали більшість цього набору з обробкою продуктів тваринництва та полювання. Це їхня функціональна інтерпретація знахідок.[1][2]
Коли серп ставав скребком
Особливо показовий один із чотирьох скребків: перед переробленням він слугував вкладенем серпа, тобто його кам’яною робочою частиною. Про попереднє використання дослідники судили за залишками характерного блиску на поверхні. Так один предмет зберіг сліди різних робіт.[1][2]
Овчинников та співавтори пояснили таке повторне використання цінністю якісної сировини для мешканців поселення. Збірка дає конкретний приклад переоформлення знаряддя, але не встановлює, яким саме шляхом привезли кремінь до Григорівки або скільки разів кожен предмет змінював призначення.[1]
