Дерево всередині земляного валу
У сезоні 2005 року дослідники простежили обвуглені вертикальні стовпи частоколу. З внутрішнього боку їх підтримували горизонтально покладені колоди. Під дерев’яною конструкцією була спеціально підготовлена підсипка, а серед залишків траплялося каміння.[1]
Роботи 2016 року доповнили цю картину: у двох із трьох перетинів валу виявили дерев’яні елементи. Автори описали частокіл із вертикальних колод і кліті — горизонтальні дерев’яні конструкції з поперечними зв’язками, що зміцнювали основу насипу.[2]
Рів і сліди вогню
Під час нових досліджень рів перетнули тричі. У більшості описаних перетинів його глибина становила близько двох метрів, ширина — п’ять–шість. Це параметри самої оборонної споруди, яку вивчали разом із валом.[2]
Обгорілі колоди частоколу мали спільний нахил. Автори звіту 2016 року, враховуючи також знахідки вістрів стріл, пов’язали його загибель із нападом. Водночас випалювання горизонтальних клітей вони припускали ще на етапі будівництва. Отже, вогонь міг залишити тут сліди різного походження.[2]
Дата залишається предметом дослідження
У публікації про сезон 2005 року укріплення віднесли до V–VII століть. Автори вважали, що їх звели за один раз і після пожежі не відновлювали, а будівництво пов’язали зі слов’янським шаром пам’ятки: ліпний горщик пастирського типу з розкопок 1999 року лежав у клітях під завалом дерева, а стріла аварського типу — у тілі валу.[1]
У 2016 році кераміку черняхівської культури виявили над дном рову. Автори написали, що ця знахідка дещо змінює уявлення про спорудження оборони в скіфський час, а відповідь про час будівництва мають дати ширші розкопки рову. Ці різні тлумачення не варто зводити до однієї нібито остаточної дати.[2]
