Чому досліджували вже наявний розріз
Проблема виникла задовго до сезону 2016 року. За переказом авторів звіту, Б. А. Звіздецький після розкопок 1987 року датував оборонні споруди XVII–XVIII століттями, а утворення самого городища — VIII століттям. Така розбіжність потребувала перевірки.[2]
У 2016 році дослідники врахували, що попередні перетини рову припали на його крайні, наймілкіші ділянки. Незначні нашарування там могли містити випадкові знахідки, не пов’язані зі спорудженням укріплення. Замість розкопок широкою площею вирішили зачистити стінку вже наявного новітнього котловану, який перерізав і городище, і вал.[1]
Зачистка разом з архівним пошуком допомогла пояснити сам котлован. Дослідники визначили, що в його основі лежали рештки господарського складу родини Гижицьких, спаленого на початку XX століття. Цей пізній об’єкт і давні укріплення в одному розрізі не слід датувати разом.[1]
Високий вал і сліди під ним
У тілі валу трапилися знахідки, датовані не пізніше X століття. Це датування матеріалу всередині насипу; сам високий вал автори датували інакше.[1]
Висоту валу — до 3 м з внутрішнього боку та до 6 м із зовнішнього — вони зіставили з параметрами городищ XIII століття. На цій підставі спорудження високого валу запропонували віднести до кінця XII–XIII століть. Це аргумент за його виглядом і порівняннями, який у звіті відрізняється від датування знахідок.[1]
Під насипом лежав потужний шар із деревним вугіллям і матеріалами X століття. Там же зафіксували давніший оборонний рів, перекритий валом. Автори припустили, що ці сліди можуть належати попереднім укріпленням, знищеним у середині X століття. У звіті це саме припущення, а не встановлена дата руйнування.[1]
Ще один рів і рання кераміка
Під час тієї самої зачистки на майданчику городища відкрили ще один оборонний рів. В основній частині його заповнення знайшли грубу ліпну кераміку з аналогіями у верхніх горизонтах поселення Розтоки. Дослідники припускали, що ця кераміка може мати верхню дату не пізніше VIII століття.[1]
Важливий і контекст знахідок: автори припускали, що досліджена частина заповнення могла утворитися безпосередньо після припинення використання рову. Через це вони пов’язували з ранньою датою формування найдавнішої оборонної споруди та самого городища. Таке пояснення не дає точного року будівництва і не переносить VIII століття на всі видимі сьогодні укріплення.[1]
Порівняти інший випадок дослідження давнього насипу можна у статті про Батиїв вал у Седневі.