Рослинні візерунки та кольорова полива
Колекцію кахлів зібрали у верхніх нашаруваннях. Дослідниця описала рельєфні рослинні й геометричні орнаменти без рамки по контуру. Кахлі датовано досить широко: XVII — першою половиною XVIII століття. Такий діапазон стосується описаної колекції, а не встановленого року спорудження певної печі.[2]
У колекції були кахлі без поливи, із зеленою поливою різних відтінків та поліхромні — багатоколірні. Серед орнаментів авторка відзначила стилізоване листя аканту, а серед кольорів — блакитний, салатовий, темно-синій і жовтий. Водночас траплялися й кахлі з достатньо високою рамкою, прикрашеною по краю зубцями та вкритою зеленою поливою. Отже, колекція включала кілька варіантів оздоблення; звіт не подає реконструкції цілої кахляної печі.[2]
Дві групи горщиків
Найбільше серед керамічного посуду було горщиків. Знахідки XVII–XVIII століть із верхніх порушених шарів і ґрунту навколо відкритої кладки поділено на дві основні групи: димлені та світло- й червоноглиняні. Обидві мали тонкі стінки, прямі або трохи відхилені назовні вінця із заокругленим краєм. Діаметр вінець становив від 10 до 22 см.[1]
Світлоглиняні горщики прикрашали червоним ангобом: комами, пасками, вузькими горизонтальними лініями й хвилями на вінцях та плічках. На димлених горщиках орнамент зазвичай був прокреслений; на плічках траплялися також штамповані або поглиблені коліщатком візерунки. Крім горщиків, знайшли фрагменти макітер і поодинокі уламки глеків та тарілок.[1][2]
Гутне скло зі слідами понтії
Скляні знахідки дослідниця визначила як гутне скло та відзначила сліди понтії на денцях — сліди технологічного пристосування, використаного під час виготовлення. У пляшок і кварт описані нерівні горлечка, прикрашені валиком під верхньою частиною. Звіт характеризує фрагменти, але не називає вмісту цих посудин або місця їхнього виробництва.[2]
Кахлі й посуд походили з нашарувань, які археологи розбирали поряд із рештками замкової забудови. Їх не описано як збережений набір із одного приміщення. Тому знахідки дають уявлення про матеріальне оточення замку, але не дозволяють відновити розстановку меблів чи речей у конкретній кімнаті.[1][2]
Різні століття в одному розкопі
У верхніх шарах іншої траншеї також зібрали кераміку кінця XVII–XVIII століть, подібну до попередніх знахідок. Значно нижчі давньоруські матеріали, зокрема амфорні уламки XIII століття, належать до іншого історичного сюжету. Їхнє датування не слід переносити на кахлі та пізній побутовий посуд.[2]
Як розкопки допомогли розрізнити замковий мур, давніший земляний вал і ранні культурні шари, можна прочитати у статті «Хмільник: замковий мур над давнішим валом».