Як співвідносилися дві частини
У публікації пам’ятка названа за селом Глибочок тодішнього Гощанського району та урочищем Вали. Прищепа зазначив, що городище відоме ще з XIX століття, і послався на давнішу археологічну літературу. Його власний опис зосереджений на формі укріплення та матеріалах культурного шару.[1]
Дві частини городища утворювали концентричні рови й вали. Висота валів у наведеному описі становила 2,5–3 метри. Опублікований рисунок показує невелике округле укріплення всередині значно більшого овального контуру. Отже, йдеться про дві вкладені частини одного городища. Числа 30 та 160–180 метрів описують різні майданчики, а не суперечливі оцінки розміру одного з них.[1][2]
Що датувала знайдена кераміка
На зовнішньому майданчику Прищепа зафіксував культурний шар завтовшки 0,4–0,6 метра. Саме в ньому виявили гончарну кераміку X — початку XI століття. Ця вказівка важлива: автор прив’язав і товщину нашарувань, і посуд до конкретної частини комплексу.[1]
Такі знахідки засвідчують використання зовнішнього майданчика в означений час. Проте короткий опис не встановлює, коли насипали кожен вал і чи обидві оборонні лінії спорудили одночасно. Дату кераміки з культурного шару не можна без додаткових спостережень перетворити на точну дату будівництва всієї фортеці.[1]
Чому дослідник припустив роль великого центру
У порівняльній частині огляду Прищепа писав, що серед розглянутих пам’яток переважали невеликі мисові укріплення площею 0,1–0,3 гектара. Він тлумачив такі фортеці як общинні городища-сховища. Глибочок і Точивики дослідник виділив окремо: вони мали площу понад гектар та складнішу оборонну систему.[2]
Цю відмінність автор пояснив імовірною роллю важливих племінних центрів. Це його інтерпретація розмірів і планування, а не встановлена назва давнього міста чи свідчення про конкретного правителя. В описі Глибочка немає даних, які дозволяли б визначити призначення малого внутрішнього майданчика — наприклад, назвати його князівською садибою.[2]
Розрізняти площу майданчика й розміри всього укріплення корисно і для інших пам’яток. Це добре показує городище Брусія в Михайлівці, де обміри внутрішньої площадки та всієї земляної оборони також описують різні речі. Для Валів біля Глибочка головні опорні відомості залишаються простими: дві частини, різний масштаб майданчиків і датована кераміка із зовнішньої частини.[1][2]