Металева опора під круглим резервуаром
Путівник Миколаївської міської ради називає головним конструктором вежі Володимира Шухова. Однією з переваг його проєкту була окрема споруда з резервуаром, незалежна від сусідніх будівель. У довідці також зазначено, що вежа не потребувала опалення.[1]
На фотографії V1snyk від 30 травня 2021 року видно перехрещення похилих металевих елементів, які утворюють опору зі звуженням посередині. Проміжки між ними відкриті. Над цією ґратчастою частиною розміщено широкий круглий резервуар із майданчиком та огорожею; усередині опори видно сходи. Саме поєднання тонких елементів і масивної верхньої частини створює виразний силует вежі.[2]
Вежа в історичному міському водопроводі
За міським путівником, під час вибору місця врахували близькість колодязів: це скорочувало довжину напірних труб і вартість проєкту. Вода з різних джерел циркулювала в резервуарі, а її рівень контролювали з Центральної освітлювальної електричної станції. Довідка описує вежу як одну з головних споруд тодішнього водопроводу, що забезпечував населення підземною водою.[1]
Післявоєнне відновлення і завершення роботи
Путівник повідомляє про руйнування вежі під час нацистської окупації та її відновлення після визволення міста силами водоканалтресту. Відновлена споруда подавала воду до середини 1950-х років. Отже, її історія охоплює пошкодження й ремонт, а не лише початкове спорудження.[1]
У тому самому описі вказано, що вежу вже не використовують за первісним призначенням. Слово «водонапірна» в назві пояснює її історичну функцію. Фото 2021 року документує зовнішній вигляд опори та резервуара, але не є свідченням роботи водопроводу чи сучасного технічного стану конструкції.[1][2]
