Що описали біля озера
Шендрик називає Веселинівку Скопцями до 1946 року. Її коротка стаття відносить кругле городище до XI–XIII століть і фіксує залишки кільцевого валу заввишки два метри. Укріплення лежало в самому селі на краю підвищення над заболоченим озером. Це характеристика пам’ятки в довіднику 1977 року, а не вимірювання її теперішнього стану.[1]
У статті Кучери 1978 року Веселинівку можна впізнати серед планів городищ: на рисунку 2 вона має номер 3. Схематичний план передає округлий обвід укріплення. В основному тексті автор також прямо згадує озеро поруч із ним. Отже, форма валу й сусідство водойми засвідчені археологічною публікацією, а не лише пізнішою місцевою оповіддю.[2]
Чому круглий вал ще не пояснює всю оборону
Кучера розглядав Веселинівку в ширшому питанні: чому частина давньоруських укріплень має округлу форму. Він обговорював пояснення через зміну тактики облоги, але заперечував проти того, щоб самою формою виводити рівномірний обстріл усього периметра.[2]
Серед його прикладів — городища біля озер, боліт та урвищ. Природні перешкоди робили різні боки укріплення неоднаково доступними; відкритий бік потребував іншої інтенсивності захисту. Веселинівка біля озера входить у цей ряд. Круглий план допомагає зрозуміти будову пам’ятки, але не встановлює сам по собі ані конкретної битви, ані засновника укріплення.[2]
Життя поруч із валом
Окремо від укріпленого майданчика Шендрик згадує поселення того самого часу перед городищем. У її тексті воно назване тимчасовим. Це окрема частина археологічного опису: все, що відоме про селище, не слід автоматично переносити всередину кільцевого валу.[1]
Кучера зіставляє селище біля Веселинівського городища з невеликими селищами Старого й Вінинців, де сліди заселення незначні. На тій самій сторінці він протиставляє таким пам’яткам інші, значно більші селища Переяславщини. Тому наведені публікації дають підстави говорити про укріплення та сусіднє селище, але не про велике місто, доведене самим кільцем валу.[2]
Скопці в анкеті: інша просторова підказка
У збірнику Миколи Макаренка 1917 року надруковано відомості волостей, зібрані 1873 року. Запис «Скопецкая волость» починається словами: «Городище въ 7 верстахъ отъ с. Скопецъ». Далі описано круглу площадку на рівному місці, вали з усіх боків та кілька входів. Напрямку від села цей запис не подає.[3]
Анкета також переказує народне пояснення оборонного призначення й згадує знайдені залізні прути, водночас визнаючи, що їхня цілісність і подальше місцеперебування невідомі. Переказ не замінює археологічного датування, а прути без опису й контексту не можна впевнено назвати зброєю.[3]
Головна відмінність проста: приозерне городище пізніші археологи описують у селі, тоді як анкета говорить про віддалений від Скопців об’єкт. Однакова кругла форма не усуває цієї розбіжності. Поки не встановлено, яку саме пам’ятку мав на увазі волостний дописувач, ці свідчення варто читати окремо.[1][2][3]