Що вціліло після зняття давнього шару
Роком раніше майже весь культурний шар — ґрунт зі слідами життя давніх людей — із цієї ділянки зняли й вивезли. Проте під пізніше насипаною землею з будівельним сміттям залишилися заглиблені в природний ґрунт частини давніх споруд. Саме їх археологи окреслювали та досліджували у 2017 році.[1]
На площі 974 квадратні метри вивчили залишки 11 давніх об’єктів. Вони мали різну форму: округлу, овальну, майже квадратну або прямокутну. У заповненні були уламки посуду доби Київської Русі, кістки та залишки від роботи з металом. Автори розглянули ці залишки як споруди для побутових і господарських потреб.[1][2]
Пряжка й золотистий кубик в одній споруді
Одна зі споруд збереглася як неглибока яма з пласким дном. Її залишки мали розміри 3,75 на 2,60 метра, а глибина становила 19–35 сантиметрів. У ґрунті, який її заповнював, разом з уламками посуду лежали пряжка з кольорового металу, кубик смальти, металевий стрижень та уламок залізної оковки — деталі, якою зміцнювали інший предмет.[2]
Пряжку автори назвали ліроподібною: її контур нагадує форму ліри — струнного музичного інструмента. Стрижень вони позначили як срібний зі знаком питання, тож його матеріал залишається непевним. Сама будівля, за обережним визначенням дослідників, могла використовуватися в господарстві та побуті давньоруського поселення.[2]
Намистина з «вічками» та уламок браслета
У зібраному на ділянці матеріалі був фрагмент «вічкастої» намистини: на темному тлі видно світлі лінії, що утворюють візерунок, схожий на вічка. Її фото й малюнки опублікували поруч з іншими окремими знахідками. Також знайшли уламок гладкого скляного браслета, цілі й поламані залізні цвяхи та залізну частину ножа.[2][3]
Дослідники наголосили, що такі речі, як смальта й «вічкаста» намистина, доволі рідкісні навіть у містах. Кубик для мозаїки тому вирізняється серед побутових предметів селища. Однак звіт не встановлює, звідки він потрапив сюди, і не описує місцевої мозаїчної будівлі. Робити з одного кубика висновок про оздоблений мозаїкою храм немає підстав.[3]
Посуд різних епох на одній ділянці
У звіті показано не лише посуд доби Київської Русі, виготовлений на гончарному крузі. На тій самій ілюстрації подано уламки візантійських амфор — великих посудин для зберігання й перевезення продуктів. Окремо позначено значно давніший ліпний посуд, сформований вручну, доби бронзи — раннього заліза.[3]
Ці ранні уламки належать до довшої історії багатошарового поселення. Їхній вік не можна переносити на господарські споруди доби Русі. Нові знахідки важливі саме в поєднанні: залишки будівель розповідають про побут, а скляні речі й смальта додають до нього незвичні деталі, походження яких ще потребує пояснення.[1][2][3]