Посуд двох періодів
Найбільшу частину знахідок становили уламки посуду. Дослідник розділив кераміку на дві групи: давнішу, яку датував IX–X століттями, і пізнішу — XI–XIII століттями. До першої він відніс також ліпний посуд. Отже, перелічені черепки не представляють одного короткого епізоду життя пам’ятки: у звіті йдеться про матеріали різних періодів.[1]
Дати наведено за визначенням автора повідомлення 1959 року. Це характеристика керамічних груп; переносити її на кожен ключ, браслет чи кістяний предмет із загального переліку підстав немає. У цьому абзаці Довженок не подає окремого датування для кожної речі.[1]
Залізо, бронза, скло й кістка
Серед залізних предметів названо ножі, уламки серпів, замки, ключі, шпори, пряжки та цвяхи. Поряд із ними знайдено наконечники стріл і важкі наконечники арбалетних стріл. У звіті ці речі подано разом як результати розкопок городища й селища; сам перелік не розподіляє кожну знахідку між окремими житлами.[1]
До бронзових речей належали браслети, пряжки, персні та підвіски. Окремо автор відзначив підвіску із зображенням Георгія Переможця, який уражає змія. Скляних браслетів було багато; траплялися також скляне колечко й уламки посудин. Кістяні вироби представляли гребінець, пластинки, наконечник стріли, ґудзик і проколки.[1]
Що сказали кухонні відходи
Розповідь про речі доповнюють численні кістки свійських тварин. Довженок назвав їх кухонними відходами й на цій підставі припустив важливу роль скотарства в харчуванні та господарстві жителів городища й селища. Спостереження стосується великої кількості кісток; висновок про місце скотарства є авторським поясненням цієї знахідки.[2]
Чому важливі підписи до ілюстрацій
У тому самому повідомленні розглянуто й інший пункт — Миколаївку на Черкащині. На таблиці III прикраси з обох пам’яток зведені разом, а походження окремих предметів зазначене в підписі. Там також розрізнено городище, селище та поховання Половецького. Тому всі зображені на цій таблиці речі не можна називати знахідками лише з Половецького городища.[3]
У сучаснішому огляді історії досліджень Богуславського Поросся А. В. Борисов відзначив роботи Довженка біля Половецького серед ключових для вивчення давньоруських пам’яток краю. Читання самого повідомлення дозволяє побачити, які саме речі стоять за таким загальним підсумком.[4]