Будинок, який частково знищив новий льох
Охоронні роботи почали після викопування будівельного котловану на території давнього посаду. Частина старого житла вже була втрачена: його південну та значну частину західної стінки зрізали. Збереглися східна стінка й північна частина, що виходила за межі котловану. Розміри прямокутної напівземлянки дослідники визначили як 3,5 × 3,4 метра.[1]
Житло мало прямовисні стінки та рівну глиняну долівку з невеликим нахилом досередини. Входу не простежили: автори припускали, що його знищили під час земляних робіт. Давньоруський шар, із якого була заглиблена споруда, за нечисленними уламками посуду вони датували XI–XIII століттями. Точнішої дати будівництва ця публікація не встановлює.[1]
Дві черені однієї печі
У куті стояла округла глиняна піч діаметром близько півтора метра. Вісім вертикальних ямок у її стінках автори пояснили як можливі сліди прутів дерев’яного каркаса. Стінки збереглися лише в нижній частині, тож розкоп показав основу конструкції, а не цілу піч із куполом.[2]
Перебудову засвідчили дві черені — поверхні, на яких горів вогонь. Нижня була товстішою; під її глиняною обмазкою лежали уламки плінфи, тонкої давньої цегли. Верхня мала трохи підняті краї. Перед устям була маленька овальна ямка, що могла слугувати для вигрібання попелу. Призначення іншої, порожньої округлої ями в долівці дослідники залишили невизначеним.[2]
Що залишилося від давнього посуду
Кераміку житла автори назвали однотипною: це уламки горщиків видовжених пропорцій із сірим черепком. Плічка прикрашали заглиблені горизонтальні й хвилясті лінії. Серед знахідок були також кілька уламків амфор, два сильно кородовані цвяхи та пряжка з язичком. Цей набір не дає імені господаря, зате показує звичайні речі домашнього вжитку.[3]
Окрему яму в житлі заповнювали нечисленні уламки, з яких реконструювали горщики. Але археологи не визначили функцію кожного заглиблення. Посуд, піч та ями описані як частини дослідженої споруди; домислювати за ними план усієї садиби чи заняття її мешканців підстав немає.[2][3]
Вершник, кахля й посуд іншої доби
Вище давньоруського залягав шар XVII–XVIII століть. Із ним пов’язана інша яма, заповнена побутовими відходами: керамікою, склом, пічною глиною, вугіллям і кістками тварин. Горщики мали прокреслені смуги та відбитки штампа, миски — білу або зелену поливу, концентричні смуги й рослинні мотиви.[3]
Серед уламків була червонополив’яна глиняна іграшка «вершник на коні»: збереглися передня частина коня та ноги вершника. До цього ж пізнішого комплексу належали уламок карнизної кахлі й скляні денця від штофа та пляшки. Розділені ґрунтовими шарами, ці речі не є вмістом давньоруського будинку. В одному невеликому розкопі вони показали повернення до тієї самої міської території в іншу епоху.[3]