Чому археологи повернулися на музейну територію
Поштовхом стали земляні господарські роботи поблизу Музею космосу. Сліди давніх поховань тут уже були відомі: у 1971 році Євгенія Махно частково дослідила рештки поховання пізньоримського часу з кружальним посудом та поховання у дерев’яних трунах, тоді ще без певної дати. Нові роботи тривали в червні–серпні 2014 року.[1]
Це були невеликі охоронні дослідження, прив’язані до ділянок, порушених господарськими ямами й траншеєю. Тому публікація повідомляє про конкретні відкриті залишки, а не про суцільне розкриття всієї музейної території. Поруч із переміщеними музейними спорудами дослідники вивчали археологічні пам’ятки, що збереглися на своєму давньому місці.[1]
Римські монети у порушеній ямі
У шурфі знайшли цілу бронзову монету, уламок іншої, пряслице черняхівського типу, дрібні уламки кераміки та кістки тварин. Цілу монету автори визначили як дупондій Юлії Паули 219–220 років, а уламок — як сестерцій Гордіана III Пія 238–240 років. Це атрибуції, наведені в польовій публікації.[1]
Речі походили із заповнення видовженої овальної ями. Її контури були нечіткими, а пізніші перекопи неодноразово пошкодили заповнення. Дати карбування монет не є датами кожного перекопу чи всіх поховань навколо: звіт описує складний, частково порушений контекст. Саме тому знахідки варто читати разом з описом ґрунту, а не лише за зображеннями монет.[1]
Давньоруські труни та половина печатки
Іншу групу становили п’ять поховань у дерев’яних трунах. Дослідники віднесли їх за сукупністю ознак до християнських поховань давньоруського часу. Два з цих поховань лежали на різних рівнях, причому верхнє частково перекривало нижнє. У нижньому з цієї пари виявили залізний ніж із бронзовим кільцем та фрагмент точильного бруска.[1]
У господарській траншеї окремо знайшли половину вислої печатки, три фрагменти куфічних дирхемів, уламок стертої бронзової монети та ще одну монету з нечітким зображенням. У визначенні печатки сама публікація має розбіжність: основний текст називає Всеволода Ярославича, підпис до рисунка 2 — Ярослава Всеволодовича. Без додаткового дослідження цей звіт не дозволяє беззастережно обрати одне з двох імен.[1]
Три пам’ятки замість одного «музейного могильника»
Ще на окремій ділянці поблизу реконструйованого кургану Хрест археологи виявили чотири давньоруські поховання у дерев’яних трунах без супровідних речей. У висновку автори розрізняють три пам’ятки: черняхівський і давньоруський могильники біля Музею космосу та давньоруський могильник поблизу кургану Хрест.[1]
Їхня завершальна оцінка стримана: ці пам’ятки «потребують подальших досліджень». Для історії Переяслава звіт важливий саме поєднанням різних часів і різних умов знахідок. Він показує, чому назва сучасного музею ще не є назвою єдиного давнього поселення або могильника.[1]