Квадрат з увігнутими боками
О. Г. Погорілець і С. М. Стопенчук описали майданчик площею близько гектара, зі сторонами приблизно 100–120 метрів. Земляні вали обводять його по периметру; кутові округлі насипи різняться розмірами. На опублікованому плані видно також зовнішній обвід укріплення.[1]
У пізнішій праці С. О. Бондар розглядає ці форми з погляду фортифікації. Округлі насипи він тлумачить як імовірні місця вартових споруд, а зовнішній вал — як можливу частину захищеного проходу для залоги.[2] Це пояснення призначення залишків: сам план зображує землю й контури, а повного вигляду споруд над ними не відтворює.
Двір, який перебудовували
Розкоп 2001 року площею 150 квадратних метрів відкрив частину подвір’я. Дослідники встановили послідовність його впорядкування: спочатку поверхня була земляною, згодом її підсипали жорствою та вимостили каменем. Нижній шар бруківки був суцільним, із граніту; верхній зберігся фрагментами й складався з вапнякового ракушняку.[3]
Верхню бруківку автори пов’язали з імовірним ремонтом. У підсипці лежали уламки кахлів та пічної обмазки, тому вони припустили, що перебудова стосувалася також будівель. Така послідовність дозволяє говорити про зміни всередині укріплення, хоча окремої календарної дати кожного ремонту звіт не дає.[3]
Фундамент біля внутрішнього схилу
Поряд із двором розчистили кут мурованої споруди. Від неї збереглися стрічковий фундамент із каменю на вапняному розчині та нижня частина цоколя. Фундаменти двох відкритих стін мали різну потужність. Масивнішу стіну, яка йшла паралельно валу біля його внутрішнього підніжжя, автори пояснили як підпірну.[3]
План земляних форм і розкоп двору відповідають на різні питання. Перший показує будову оборонного обводу, другий — перебудови та спосіб використання внутрішнього простору. Відомості про життя його мешканців доповнюють монети, побутові речі й товарні пломби: про них — окремий матеріал про знахідки Ракочі.