Частина споруди та яма під завалом
Виявлена частина споруди мала довжину 4 м і ширину 2 м. Це розміри відкритих залишків, а не встановлена площа всієї будівлі. У її центральній частині під завалом стіни зафіксували яму розмірами 2,9 × 2,1 м. Її глибина сягала 1,2 м від рівня горизонту наземної споруди.[2]
З усього цього розкопу походило понад 940 одиниць рухомого археологічного матеріалу: кістяні й крем’яні вироби, інструменти та численні фрагменти кераміки. Цю загальну кількість не слід ототожнювати ні з вмістом ями, ні з кількістю речей, пов’язаних із металом.[2]
Краплини міді та ливарні посудини
Серед слідів виробництва автори назвали краплини й пластини міді, шлак, кістки зі слідами мідного окислу та кілька десятків фрагментованих ливарних чаш і форм, у яких, за звітом, плавили метал. Саме сукупність цих різних знахідок стала підставою для висновку про виготовлення мідних виробів та обробку міді.[2]
Підрозділ пов’язує майстерню з трипільською культурою, але не подає календарного датування. Він також не описує повної послідовності виробничих операцій. Тому перелік знахідок дозволяє говорити про сліди ремесла, зберігаючи межі того, що вдалося встановити під час досліджень.[1][2]
Місцева кераміка й речі здалеку
Кераміку місцевого виробництва дослідники поділили на столову та кухонну. З об’єкта походило також понад десять жіночих статуеток та імпортна кераміка з територій сучасних Румунії й Польщі. Автори вбачали в цих матеріалах свідчення широких торговельних зв’язків; конкретних шляхів переміщення речей цей короткий опис не встановлює.[2]
Інший період металургійного ремесла міста представлено у статті про гарматну ливарню Кам’янця-Подільського. Це окремий комплекс XVIII століття зі своєю історією забудови.