Укріплення навколо двох дворищ

Систему оборони влаштували за принципом «рів — вал». Дві вигнуті лінії перегороджували мис із боку суходолу. Автор окремо описав ескарп — штучно зроблений крутішим схил — і рів, який переходив у нього. Таким чином, захист використовував і земляні насипи, і форму самого підвищення.⁠[1]

Загальна площа городища становила близько 0,7 га. Зовнішній вал на час обстеження сягав приблизно 1 м заввишки та 8 м завширшки; рів біля нього був близько 0,5 м завглибшки й 8 м завширшки. Внутрішній вал був нижчим — близько 0,5 м, за ширини 5–⁠6 м. Для внутрішнього рову наведено глибину близько 0,3 м і ширину 4–⁠5 м.⁠[2]

Це розміри збережених решток під час огляду, а не відновлена висота давньої фортеці. Автор зазначив, що сліди колишньої оранки помітні й на задернованій поверхні: вона частково нівелювала вали та рови. Тож опис фіксує укріплення, вже змінене пізнішим використанням землі.⁠[1]⁠[2]

Ліпні горщики та червоноглиняні амфори

На поверхні землі, зокрема в численних кротовинах, знайшли уламки ліпного керамічного посуду й бронзовий предмет раннього залізного віку. Серед посуду вирізнявся фрагмент вінця із защипами та наскрізними отворами під ним. Такі дрібні деталі дають змогу описати оздоблення горщика навіть тоді, коли вся посудина не збереглася.⁠[2]

Окремо названо дві стінки червоноглиняних амфор. Повідомлення не визначає центрів їхнього виготовлення і не подає точної дати цих уламків. Так само бронзову знахідку названо лише предметом: у тексті немає підстав перетворювати її на наконечник стріли, прикрасу або інше конкретне знаряддя.⁠[2]

Городище та селище зі зольниками

Окатенко відносить городище до скіфського часу, однак у його окремому описі немає вужчої дати за століттями. Поверхневі збори також не показують, у якій послідовності споруджували дві лінії оборони. Опис валів дозволяє говорити про планування укріплення, але не встановлює двох точно датованих будівельних етапів.⁠[1]⁠[2]

У тому самому повідомленні поселення зі зольними насипами біля цегельного кар’єру згадане окремо від городища. Саме селищу присвячено матеріал про зольники й господарські ями давнього Костіва. Знахідки та спостереження з його обстежень не варто автоматично переносити на два укріплені дворища.⁠[2]