Що зберіг уламок
Опис стосується фрагмента стінки посудини, а не цілої амфори. У короткому повідомленні названо щільність і колір глини та відзначено графіті. Розмірів уламка, фотографії чи окремого малюнка цього предмета публікація не подає. Тож друкований символ Ψ передає те, як знак позначено в тексті, але не замінює зображення його рисок на кераміці.[1]
Слово «руноподібний» тут залишає питання відкритим: авторка не називає конкретної абетки. Грецьку літеру вона також пропонує лише як можливість. Із цього опису не можна отримати прочитане слово, ім’я майстра або власника посудини. Так само він не встановлює, якою мовою розмовляла людина, що залишила знак.[1]
Амфори серед зібраної кераміки
За звітом, у зібраному матеріалі переважали фрагменти кераміки салтівського часу та амфор причорноморського типу IX–XI століть. Саме після цього переліку дослідниця описала стінку з графіті. Проте окремої дати нанесення знака вона не навела: датування групи амфор не варто перетворювати на точний рік появи Ψ.[1]
Цей уламок належить до матеріалів поселення № 3. Мокрий Ізюмець-2 у тому самому повідомленні розглянуто окремо: Крупа вважала їх двома різночасовими пам’ятками. Спільна частина назви не дає підстав переносити орнаментований ліпний посуд із опису поселення № 2 до колекції з графіті.[1]
Що дозволяла побачити розвідка
Умови робіт обмежували збирання матеріалу. Дослідниця зазначила, що частину поселення на час розвідки займали житлові будівлі та городи. Ретельно обстежити вдалося лише ділянку, вільну від городів і садиб. Це опис обставин дослідження 2007 року, а не сучасного стану пам’ятки.[1]
Отже, повідомлення характеризує доступну для розвідки частину поселення. Воно не дає кількості всіх його знахідок або частки амфор зі знаками. Надійно зафіксований результат скромніший, але виразний: у зібраній кераміці був уламок із графіті, для якого запропоновано два прочитання. Вибрати одне з них за цим коротким описом неможливо.[1]