Гора як місце видобування й обробки кременю
У повідомленні йдеться про дві пов’язані ланки роботи з каменем: отримання крем’яної сировини та виготовлення крем’яних знарядь. Крупа розглядала Кременець як важливу для Харківщини пам’ятку давнього виробництва. Проте в цьому розділі вона не перелічила окремі майстерні, не навела їхніх планів і не розподілила їх за століттями чи археологічними культурами. Вислів «різних історичних епох» тут ширший за конкретне датування.[1]
Цінність виробничих місць стала одним з аргументів авторки на користь археологічної охорони гори й створення заповідника. Це пропозиція, висловлена в публікації. Сам звіт не засвідчує, що запропонований статус згодом надали.[1][2]
Чому місце знахідки не завжди є місцем її давнього використання
Під час огляду Кременця дослідники звернули увагу на сповзання тонкого ґрунтового шару вниз по схилах. З огляду на геологічну будову гори Крупа не виключала і сповзання культурного шару — відкладів зі слідами людської діяльності. Це застереження важливе для підйомного матеріалу, тобто речей, зібраних на поверхні: їхнє положення саме по собі ще не відтворює розташування давньої майстерні або оселі.[1][2]
У 2006 році археологи зафіксували також порушення ґрунту механічно викопаною канавою. Під час зачистки її дна знайшли глиняне пряслице у формі зрізаного конуса: діаметром 3 сантиметри та заввишки 2,2 сантиметра. Авторка спочатку припустила його середньовічне датування, а в підсумку розділу запропонувала віднести пряслице разом із зібраним того року залізним матеріалом до XI–XV століть. Це широкий інтервал, а не точна дата окремої речі.[1][2]
Фрагмент стіни, якому не визначили віку
Окремо Крупа описала фрагмент стіни з нерівного бутового вапняку. Для нього наведено приблизні розміри: 2 метри заввишки, 1,6 метра завдовжки та 1,45 метра завширшки. Розчин визначено як глиняний; можливу домішку вапна авторка позначила знаком питання.[1]
У цьому описі немає дати спорудження стіни або пояснення її призначення. Середньовічне пряслице й залізні знахідки з гори не пов’язані в повідомленні з кладкою так, щоб датувати її. Тому називати цей фрагмент стіною середньовічної фортеці за наведеною публікацією було б передчасно.[1][2]
Кам’яні скульптури з іншою історією походження
На горі дослідники бачили також половецькі кам’яні скульптури XII–XIII століть. Звіт прямо повідомляє, що їх перенесли сюди з подвір’я Ізюмського краєзнавчого музею. Отже, описане місце перебування скульптур не є свідченням їхнього первісного встановлення або поховання на Кременці. Це окрема історія переміщення пам’яток, яку не слід змішувати з місцевими слідами видобування кременю.[1]