Дев’ять зольників одного поселення
На Дроб’янському було зафіксовано дев’ять зольників. Це зольні насипи поселення; повідомлення про роботи не описує їх як поховальні кургани. Частину насипів пошкоджувала щорічна оранка. Зольник № 7 був настільки розораний, що на поверхні його розпізнавали лише за сірою плямою.[1]
Дроб’янське слід відрізняти від іншого поселення біля Барчан, де А. О. Зоря зафіксував 20 зольників і де розкопки проводили 2002 року. У публікації про ті роботи воно позначене як група I. Дев’ять зольників Дроб’янського та двадцять зольників групи I належать до двох окремо описаних поселень; знахідки одного не можна автоматично приписувати іншому.[1][2]
Глинобитні стіни й вогнище
Будівля займала близько 50 м². Її рештки зафіксували безпосередньо під орним шаром. За описом дослідників, споруду звели на рівні давнього ґрунту, а стіни були глинобитними й не мали слідів обпалення. Отже, сам попіл у зольнику не дає підстав переказувати цей випадок як загибель будинку в пожежі.[3]
Усередині простежили два прошарки попелу. Верхній значною мірою порушила оранка; нижчий прошарок щільного білого попелу зберігся майже повністю й охоплював значну частину приміщення. Вогнище мало округлу форму та розміри 130 × 115 см. Під ним був пропечений шар землі завтовшки до 10 см, а в заповненні — численні вуглини.[3]
Автори запропонували вважати відкриту споруду наземним житлом. Це археологічне тлумачення решток будівлі разом із вогнищем і знахідками. Звіт не встановлює кількості її мешканців, планування всіх внутрішніх зон або вигляду даху.[3]
Яма, яка перерізала частину будівлі
Господарська яма № 1 перерізала частину житла. Її стінки поступово розширювалися донизу; біля дна був невеликий підбій — заглиблення під стінкою. У заповненні лежав попіл із дрібними вугликами. Така фіксація важлива для читання історії комплексу: яма й будівля не просто опинилися поруч, між їхніми рештками простежили перетин.[1][3]
У ямі було небагато речей: уламки вінець горщиків із пальцевими защипами та наскрізними проколами, фрагмент вінця з наколами по краю й кілька кісток тварин. У цьому повідомленні немає визначення вмісту, який зберігали в ямі під час її використання. Попільне заповнення описує стан, у якому її дослідили.[3]
Посуд, прясельця та дата житла
Серед знахідок розкопу переважали уламки горщиків; один зберіг повний профіль, тобто форму від краю до дна. Столовий посуд представляли миски, одна з наліпним оздобленням. Знайшли також уламок глиняної цідилки, фрагменти пряселець, уламок бронзової сережки та залізну шпильку з витим стрижнем. Це перелік різних речей із розкопу, а не реконструйований набір майна однієї родини.[3]
За речами з приміщення та навколишнього культурного шару дослідники припустили датування житла VI століттям до н. е. Висновок стосується відкритого комплексу. Він не визначає автоматично ані початок усіх дев’яти зольників, ані час існування іншого поселення біля Барчан.[3]