Дерев’яний попередник і задум Потоцьких

Після надання Станіславову Магдебурзького права 1662 року власники міста, Потоцькі, прагнули спорудити великий храм, який мав бути також родинною усипальницею. За обласною довідкою, спочатку збудували дерев’яний костел Пресвятої Діви Марії, святих Андрія, Станіслава й Анни. Точної дати його спорудження джерело не називає. У 1669 році Андрій Потоцький домігся піднесення цього дерев’яного храму до рангу колегіати.⁠[1]

Три десятиліття будівництва й утрачені вівтарі

Мурований костел зводили протягом 1672–⁠1703 років. Його архітектором обласний портал називає, з обережним формулюванням «вважається», Франсуа Коррасіні. Роботи тривали за кількох представників родини: будівництво почалося за Андрія Потоцького, його син Станіслав привіз мощі святого Вінцента, а Юзеф завершував роботи над зовнішнім виглядом і внутрішнім оздобленням. Отже, дата 1669 року позначає статус дерев’яного попередника, а не завершення наявної мурованої будівлі.⁠[1]

Важливий етап оздоблення належить XVIII століттю. У 1721–⁠1737 роках у львівській майстерні Томаса Гуддера й Кондрата Кученрайтера виготовили вівтарі для храму. За тією самою довідкою, їх знищила радянська влада в середині XX століття. Цю втрату варто розрізняти з описом барокової скульптури в музейному зібранні: перелік авторів музейних творів сам собою не доводить, що нинішня експозиція відтворює колишні вівтарі костелу.⁠[1]

Від храму до мистецького зібрання

Храм діяв до приходу радянської влади після Другої світової війни. У 1966 році в будівлі відкрили музей інституту нафти і газу. З 1980 року тут працює художній музей, який до 2012-го мав назву Івано-Франківського обласного художнього музею. Послідовність цих змін пояснює, чому 1980 рік є музейною датою, а не початком історії самої колегіати.⁠[1]

Обласний портал описує в зібранні галицький іконопис, барокову скульптуру Гуддера й Пінзеля, твори класиків західноукраїнського малярства, а також польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів XVIII–XX століть. Це довідковий перелік напрямів колекції; він не встановлює, які саме твори доступні в конкретний день. На фотографії 14 червня 2013 року видно фасад колегіати з двома вежами та окрему дзвіницю ліворуч — зовнішній вигляд, а не музейні експонати.⁠[1]⁠[2]