Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

ЖЕЛѢЗНЯЧКА, село можетъ быть признаваемо за часть села Стебнаго, лежащую ниже по рѣкѣ Тикичу. Жителей обоего пола 597; земли удобной 690 десятинъ. Есть признаки прежняго разработыванія желѣзной руды, давно уже оставленнаго, въ слѣдствіе оскудѣнія лѣсовъ.

Переклад

ЗАЛІЗНЯЧКА, село, яке можна вважати частиною села Стебного, що лежить нижче по річці Тікичу. Жителів обох статей 597; придатної землі 690 десятин. Є ознаки колишнього добування залізної руди, давно вже покинутого внаслідок оскудіння лісів.

Оригінал

Церковь Димитріевская, деревяная, 7-го класса; земли имѣетъ 37 десятинъ. Построена 1773 года.

Переклад

Церква Димитріївська, дерев’яна, 7-го класу; землі має 37 десятин. Збудована 1773 року.

Примітки до перекладу

Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 690 десятин ≈ 754 га; 37 десятин ≈ 40,4 га. Перерахунок наш.

Назва. «Желѣзнячка» — Залізнячка. Тепер — село Залізнячка Єрківської громади Звенигородського району Черкаської області.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Звенигородський повіт, «Селенія, составлявшія прежде Звенигородское старостинское имѣніе, а нынѣ состоящія въ вѣдѣніи государствен. имуществъ.»
Сторінки
381 · скан 381
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 381. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/zalizniachka/