Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВЕСЕЛЫЙ-КУТЪ, село при вступленіи рѣчки Толмача въ долину р. Выси, которая однако течетъ отъ села не ближе версты. Самос западное село въ Чигиринскомъ уѣздѣ, отстоящее отъ уѣзднаго города въ 120 верстахъ, а отъ села Янополя въ 10-ти. Жителей обоего пола 420; въ 1808 году было, совмѣстно съ слободами Витязевою и Винопольемъ, 477 въ 63 дворахъ. Земли отлично плодородной числится въ имѣніи 1877 десятинъ. На однихъ владѣльческихъ поляхъ собирается ежегодно пшеницы до 1500 копъ. Въ прошломъ вѣкѣ Веселый-кутъ принадлежалъ къ Смѣлянскому ключу князей Любомірскихъ, а впослѣдствіи Потемкина. Потомъ къ Злотопольскому имѣнію генерала Высоцкаго. Въ 1804 году Высоцкій продалъ это село князю Дапіилу Ивановичу Кудашеву, дочь котораго Ольга была за генералъ-маіоромъ Бѣльскимъ, который построилъ въ этомъ селѣ каменный обширный помѣщичій домъ трехъ-этажный съ удобными службами и завелъ при немъ садъ. Бѣльскій умеръ въ 1832 году, а послѣ него владѣла имѣніемъ его вдова до 1848 года, а потомъ три года племянникъ Бѣльскаго, продавшій Веселый-кутъ въ 1855 году за 60,000 руб. сереб. нынѣшнему помѣщику генералъ-маіору Алексѣю Васильевичу Енохину. Но по выкупному договору 1863 года, 240 десятинъ земли, пріобрѣтены крестьянами въ собственность за 11,458 рублей.
Переклад
ВЕСЕЛИЙ КУТ, село біля того місця, де річечка Толмач входить у долину річки Висі, яка, втім, тече від села не ближче ніж за версту. Найзахідніше село Чигиринського повіту, що лежить за 120 верст від повітового міста, а від села Янополя — за 10. Жителів обох статей 420; 1808 року разом зі слободами Витязевою та Винопіллям було 477 жителів у 63 дворах. Землі надзвичайно родючої в маєтку налічується 1877 десятин. На самих лише власницьких полях щороку збирають до 1500 кіп пшениці. У минулому столітті Веселий Кут належав до смілянського ключа князів Любомирських, а згодом — Потьомкіна. Потім — до злотопільського маєтку генерала Висоцького. 1804 року Висоцький продав це село князеві Даниїлу Івановичу Кудашеву, дочка якого Ольга була заміжня за генерал-майором Бельським, що збудував у цьому селі великий кам’яний триповерховий поміщицький будинок із зручними службами й заклав при ньому сад. Бельський помер 1832 року, а після нього маєтком володіла його вдова до 1848 року, а потім три роки племінник Бельського, який 1855 року продав Веселий Кут за 60 000 карбованців сріблом теперішньому поміщикові генерал-майорові Олексієві Васильовичу Єнохіну. Але за викупним договором 1863 року 240 десятин землі селяни набули у власність за 11 458 карбованців.
Оригінал
Церковь Покровская, каменная, 7-го класса; земли имѣетъ 36 десятинъ; построена въ 1831 году генераломъ Бѣльскимъ, въ ней погребеннымъ. Прежняя церковь была деревяная, построенная 1788 года. Но и до построенія сей была еще давнѣйшая. Къ приходу Веселокутскому причислены двѣ деревни:
Переклад
Церква Покровська, кам’яна, 7-го класу; землі має 36 десятин; збудована 1831 року генералом Бельським, якого в ній поховано. Попередня церква була дерев’яна, збудована 1788 року. Але й до спорудження цієї була ще давніша. До веселокутської парафії приписано два села:
Оригінал
Витязева, при рѣкѣ Выси, въ 2-хъ верстахъ выше села Веселаго-кута. Жителей обоего пола 109. Половина этой дерсвпи, съ 363 десятинами земли, принадлежитъ Антону Ваксману, а другая конфискована въ казну въ 1833 году, за участіе владѣльца въ польскомъ мятежѣ.
Переклад
Витязева, на річці Висі, за 2 версти вище села Веселого Кута. Жителів обох статей 109. Половина цього села з 363 десятинами землі належить Антонові Ваксману, а другу половину 1833 року конфісковано в казну за участь власника в польському заколоті.
Оригінал
Глиняная-Балка, иъ 3-хъ верстахъ на западъ отъ села, въ границахъ уже Звенигородскаго уѣзда. Принадлежитъ г. Енохину, но населена однодворцами и мѣщанами польскаго происхожденія, занимающимися извозомъ. Жителей обоего пола: православныхъ 194, римскихъ католиковъ 24.
Переклад
Глиняна Балка, за 3 версти на захід від села, уже в межах Звенигородського повіту. Належить панові Єнохіну, але заселена однодворцями й міщанами польського походження, які займаються візництвом. Жителів обох статей: православних 194, римо-католиків 24.
Оригінал
КОНЕЦЪ.
Переклад
КІНЕЦЬ.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 120 верст ≈ 128 км; 1877 десятин ≈ 2051 га; 240 десятин ≈ 262 га; 36 десятин ≈ 39,3 га; 2 версти ≈ 2,1 км. Перерахунок наш.
Назва. «Веселый-Кутъ» — Веселий Кут.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Чигиринський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 718 · скан 718
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 718. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/veselyi-kut-chyhyrynskyi/