Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ВЕРХНЯЧКА, село при вершинѣ рѣчки Уманки и двухъ ея первыхъ притоковъ; откуда село и свое названіе получило; въ 16-ти верстахъ отъ уѣзднаго города. Жителей обоего пола православныхъ 1347, римскихъ католиковъ 34; земли 2231 десятина; опрятные домы крестьянъ и при нихъ гумна, сады и огороды, придаютъ селу цвѣтущій видъ. Съ 1845 года въ Верхнячкѣ устроенъ свеклосахарный песочный заводъ, ко вреду окрестныхъ черныхъ лѣсовъ. Село принадлежитъ Каллисту и Ксаверію Ясинскимъ, наслѣдовавшимъ въ 1852 году имѣніе отъ своего отца Флоріана, который купилъ Верхнячку въ 1812 году 13-го марта, отъ графа Потоцкаго. Ясинскимъ принадлежитъ также село Капитанка (438 рев. душъ) въ Балтскомъ уѣздѣ и Бузовка въ Таращанскомъ. (Владѣльцы латин. испов.).
Переклад
ВЕРХНЯЧКА, село біля верхів’я річки Уманки і двох її перших приток, звідки село й дістало свою назву; за 16 верст від повітового міста. Жителів обох статей православних 1347, римо-католиків 34; землі 2231 десятина; охайні хати селян і при них гумна, садки й городи надають селу квітучого вигляду. З 1845 року у Верхнячці влаштовано бурякоцукровий завод, що виробляє цукровий пісок, на шкоду навколишнім чорним лісам. Село належить Каллістові й Ксаверієві Ясинським, які 1852 року успадкували маєток від свого батька Флоріана, що купив Верхнячку 13 березня 1812 року в графа Потоцького. Ясинським належать також село Капітанка (438 рев. душ) у Балтському повіті й Бузовка в Таращанському. (Власники латин. віросп.).
Оригінал
Церковь Богословская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ указную пропорцію; построена 1785 года.
Переклад
Церква Богословська, дерев’яна, 5-го класу; землі має указну пропорцію; збудована 1785 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 16 верст ≈ 17,1 км; 2231 десятина ≈ 2437 га. Перерахунок наш.
Назва. «Верхнячка» — Верхнячка.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Уманський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Сторінки
- 367 · скан 367
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 367. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/verkhniachka/