Скибинці (Сквирський повіт) у Похилевича (1864)

Переклад

СКИБИНЦІ, село за 3 версти від м. Борщагівки, при річці Оріховатці. Жителів обох статей 760; звуться польовими Скибинцями на відміну від лісових Скибинців, села Таращанського повіту.

Переклад

Любомірскій, Ксіе̨ства Ружинскіего панъ Дѣд̵ичный Сандецкій et cæt. Староста. Ясне Вельможнему Его Мост̄и Ксіе̨дзу Атаназему на Шептицахъ Шептицкіему, Арцибискупови и Митрополит̄ѣ цалей Руси и проч. Віадомо чиніе̨, иж вакуе ad præsens церкіевь св. на давным цментарю новоеригована, в добрах моих д̵ѣд̵ичных, в Воеводствѣ Кіевском лежа̨цых, до ключа Ружинскаго належа̨цых, вси названей Крыловка̨, под титулом св. Димитрія, до кторей яко по инных добрах практикуе сѣ, для потр̄ебы духовнего пароха тамечнего, чиніе̨ фундуш и надаіе̨ perpietuis temporibus поля ве три руки по дни 10 до ораніа и сяноже̨т̄и на косаровъ 12; туд̵еж огород з пляцем до мѣшканіа духовнему. До тей церкви, з залиценіа громад тамечных, славетнаго Петра Миткевича пр̄ед Мост̄и панем презентуе, упрашаіа̨ц за ним, абы до поміеніоней церкви ad administrationem sacramentorum был консекрованый и институованый. Кторего увальням з подданства и од вшистких повинности дворских, десят̄ин пчельных, овчих и инныхъ либертуе и вольным чиніе. Туд̵еж акциденсов од парохіан капланови пр̄извоитых выбіераніе позвалям, и под час отпусту, пива вар̄ит̄ь два спуста віельки не забраням. В чим для віе̨кшего валіору и ваги, пр̄и звыклей пече̨т̄и власна̨ ренка̨ подписуе. Datum в замку Равинском 10 Марта 1738 року. Станислав Любомірскій». Та эрекція ораз з презента̨ индукована есть ad acta curiæ metropolitanæ anno 1739 24 Maja V. S. въ Уневѣ. [Любомирський, дідичний пан Ружинського князівства, сандецький та ін. староста. Ясновельможному його милості отцеві Атанасієві на Шептицях Шептицькому, архієпископові й митрополитові всієї Русі тощо. Повідомляю, що нині вакантна свята церква, наново заснована на давньому цвинтарі в моїх дідичних маєтностях, що лежать у Київському воєводстві й належать до Ружинського ключа, у селі, названому Крилівкою, під титулом св. Димитрія; на неї, як це практикується в інших маєтностях, для потреби тамтешнього духовного пароха [парафіяльного священника] роблю фундуш і надаю на вічні часи поля в три руки [на три поля] по 10 днів орання і сіножаті на 12 косарів; а також город із пляцом [ділянкою] для житла духовному. До цієї церкви з рекомендації тамтешніх громад презентую вашій милості славетного Петра Миткевича, просячи за нього, щоб його для уділення таїнств висвятили й настановили до згаданої церкви. Його звільняю з підданства, а від усіх двірських повинностей, від бджолиних, овечих та інших десятин увільняю й роблю вільним. Також дозволяю збирати від парафіян належні священникові акциденції [плату за треби], а під час відпусту [храмового свята] не забороняю зварити два великі спусти пива. На що для більшої сили й ваги при звичайній печатці власноручно підписуюся. Дано в замку Равинському 10 березня 1738 року. Станіслав Любомирський». Цю ерекцію разом із презентою внесено до актів митрополичої курії 1739 року, 24 травня за старим стилем, в Уневі.]

Переклад

Церква Димитріївська, дерев’яна, 6-го класу, землі має разом із хутором і лісом 52 десятини; збудована 1748 року, а через 100 років ґрунтовно відремонтована. На свої землі вона має ерекцію, видану Захарієм Ганським 1779 року, а ще раніше — поміщиком Оржешком.