Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ШАУЛИХА, мѣстечко при впаденіи въ рѣку Тикичъ съ лѣвой стороны ручья Беринки, въ 40 верстахъ отъ города Умани къ востоку. На противуположной правой сторонѣ Тикича лежитъ село Папужинцы. Жителей обоего пола: православныхъ 786, евреевъ 50. Въ 1659 году Шаулиха съ окрестными селами: Веселымъ Кутомъ, Антоновкою, Онуфріевкою и Беринкою, надана, леннымъ правомъ, Самуилу Зарудному, судьѣ войска запорожскаго; а въ 1732 году Іоаннъ Зарудный уступилъ это имѣніе Бержинскому. Въ 1789 году имѣніе дѣлало доходовъ 24,670 злот. 9 грош.
Переклад
ШАУЛИХА, містечко біля впадіння в річку Тікич з лівого боку струмка Беринки, за 40 верст на схід від міста Умані. На протилежному, правому березі Тікича лежить село Папужинці. Жителів обох статей: православних 786, євреїв 50. 1659 року Шаулиху з навколишніми селами — Веселим Кутом, Антоновкою, Онопріївкою та Беринкою — надано ленним правом Самуїлові Зарудному, судді Війська Запорозького; а 1732 року Іоанн Зарудний відступив цей маєток Бержинському. 1789 року маєток давав прибутку 24 670 злотих 9 грошів.
Оригінал
Церковь Михайловская, деревяная, построена неизвѣстно когда; земли имѣетъ 34 десятины. Жалованья причту назначено 194 рубля. Изъ акта, напечатаннаго въ памятникахъ юго-западной россіи, томъ VI стран. 411, видно, что въ 1664 году въ Шаулихѣ было три священника, и вѣроятно столько же церквей. Священники эти: Василій, Алексѣй и Лукіанъ, присутствовали при присягѣ воеводы Выговскаго и его сообщниковъ: сотника и атамана Балабановскаго Яцка и Ѳеодоренка, сотника Мошуровскаго Данченка, условившихся изгнать поляковъ.
Переклад
Церква Михайлівська, дерев’яна, збудована невідомо коли; землі має 34 десятини. Платню причтові призначено 194 рублі. З акта, надрукованого в пам’ятках Південно-Західної Росії, том VI, стор. 411, видно, що 1664 року в Шаулисі було три священики й, імовірно, стільки ж церков. Ці священики — Василій, Олексій і Лукіян — були присутні при присязі воєводи Виговського та його спільників: балабановського сотника й отамана Яцка і Феодоренка, мошурівського сотника Данченка, які домовилися вигнати поляків.
Оригінал
Село Веселый Кутъ при впаденіи Макшиболота въ рѣку Тикичъ, въ 3-хъ верстахъ отъ Шаулихи. Жителей обоего пола 577. Приписная церковь Параскевская, деревяная, неизвѣстно въ какомъ году построенная. До 1842 года село составляло особый приходъ.
Переклад
Село Веселий Кут — біля впадіння Макшиболота в річку Тікич, за 3 версти від Шаулихи. Жителів обох статей 577. Приписна церква Параскевська, дерев’яна, невідомо якого року збудована. До 1842 року село становило окрему парафію.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 40 верст ≈ 42,7 км; 34 десятини ≈ 37,1 га; 3 версти ≈ 3,2 км. Перерахунок наш.
Назва. «Шаулиха» — Шаулиха.
«Ленне» маєток. Маєток, наданий у володіння на певних умовах (лен), а не в повну власність.
«Містечко». Невелике торговельне поселення з ярмарками й торгами, проміжне між селом і містом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Уманський повіт, «Мѣстечки и селенія, причисленныя къ Уманскому округу военныхъ поселеній, поступившія въ казну вмѣстѣ съ этимъ городомъ въ 1834 году.»
- Сторінки
- 352 · скан 352
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 352. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/shaulykha/