Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
ХЛЫПНОВКА, село называется также Вересками, въ 5-ти верстахъ отъ Звенигородки, выше по рѣкѣ Тикичу. Жителей обоего пола: православныхъ 603, римскихъ католиковъ 85, евреевъ 55; земли 565 десятинъ. У Балинскаго сказано (стран. 1387), что основано около 1750 года.
Переклад
ХЛИПНІВКА, село, що називається також Вересками, за 5 верст від Звенигородки, вище по річці Тікичу. Жителів обох статей: православних 603, римських католиків 85, євреїв 55; землі 565 десятин. У Балінського сказано (стор. 1387), що [село] засноване близько 1750 року.
Оригінал
Церковь Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли имѣетъ 58 десятинъ. Построена Тимоѳеемъ Лаврентовичемъ неизвѣстно когда, но послѣ 1741 года; потому что въ этомъ году приходская церковь была въ Мурзинцахъ, а въ Хлыпновкѣ церкви небыло. 29-го мая 1860 года въ Хлыпновской церкви въ сѣверномъ притворѣ поставлены въ новомъ ящикѣ 71 святыхъ остатковъ: мощей угодниковъ, веригъ, древа крестнаго и столпа. Эти частицы, принадлежавшіе первоначально роду Салтыковыхъ, пожертвованы въ Хлыпновскую церковь по завѣщанію маіора Эйленгаупта и его жены Ирины, погребенныхъ при церкви. Къ ней причислены двѣ деревни:
Переклад
Церква Михайлівська, дерев’яна, 5-го класу; землі має 58 десятин. Збудував її Тимофій Лаврентович невідомо коли, але після 1741 року, бо того року парафіяльна церква була в Мурзинцях, а в Хлипнівці церкви не було. 29 травня 1860 року в хлипнівській церкві, в північному притворі, поставлено в новому ящику 71 [частку] святих останків: мощей угодників, вериг, древа хресного і стовпа. Ці частки, що спершу належали родові Салтикових, пожертвувано хлипнівській церкві за заповітом майора Ейленгаупта та його дружини Ірини, похованих біля церкви. До неї приписано два села:
Оригінал
Казенная Гуздовка, въ 3-хъ верстахъ отъ Хлыпновки, при ручьѣ Звенигородкѣ. Она называется также Поповымъ рогомъ. Деревня эта современна Хлыпновкѣ. Жителей въ ней обоего пола 465. Земли удобной 768 десятинъ.
Переклад
Казенне [село] Гуздовка, за 3 версти від Хлипнівки, на струмку Звенигородці. Його називають також Поповим рогом. Це село одного віку з Хлипнівкою. Жителів у ньому обох статей 465. Придатної землі 768 десятин.
Оригінал
Мурзинцы, помѣщичья деревня, въ коей жителей обоего пола 382. Лежитъ при рѣкѣ Тикичѣ въ одной верстѣ выше села Хлыпновки. Половина этой деревни съ 493 десятинами земли принадлежитъ Казиміру Кишковскому, а другая съ 457 десятинами Северину Хойновскому. Въ деревнѣ этой существовала первоначально церковь во имя Преображенія Господня. Она описана въ визитѣ Корсунскаго деканата за 1741 годъ, построенною 1726 года. Дворовъ тогда къ ней принадлежало 30; священникомъ при ней былъ Леонтій, посвященный въ Кіевѣ Варлаамомъ Ванатовичемъ въ 1730 году.
Переклад
Мурзинці, поміщицьке село, в якому жителів обох статей 382. Лежить на річці Тікичі, за одну версту вище від села Хлипнівки. Половина цього села з 493 десятинами землі належить Казимирові Кишковському, а друга, з 457 десятинами, — Северинові Хойновському. У цьому селі спершу існувала церква на честь Преображення Господнього. Її описано у візиті Корсунського деканату за 1741 рік як збудовану 1726 року. Дворів тоді до неї належало 30; священником при ній був Леонтій, висвячений у Києві Варлаамом Ванатовичем 1730 року.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 5 верст ≈ 5,3 км; 565 десятин ≈ 617 га; 58 десятин ≈ 63,4 га; 3 версти ≈ 3,2 км; 768 десятин ≈ 839 га. Перерахунок наш.
Назва. «Хлыпновка» — Хлипнівка.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Селенія, составлявшія прежде Звенигородское старостинское имѣніе, а нынѣ состоящія въ вѣдѣніи государствен. имуществъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 381–382. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/khlypnivka/