Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
КАМЕННЫЙ-БРОДЪ, село при рѣкѣ Гниломъ Тикичѣ, въ 8-ми верстахъ отъ Лысянки. Часть села лежащая на лѣвой сторонѣ Тикича, носитъ названіе Франтовки. Жителей обоего пола 1241. Тикичъ бѣжитъ въ селѣ среди каменныхъ жалъ, давшихъ названіе мѣстности.
Переклад
КАМ’ЯНИЙ БРІД, село на річці Гнилому Тікичі, за 8 верст від Лисянки. Частина села, що лежить на лівому березі Тікича, має назву Франтовка. Жителів обох статей 1241. Тікич біжить у селі серед кам’яних жал [виступів каміння], які дали назву місцевості.
Оригінал
О церкви Каменнобродской Вознесенской, въ визитѣ за 1746 годъ Богуславскаго деканата говорится, что она «очень мизерна и стара, построена 1706 года, соломою покрыта»; прихожанъ имѣла 25 дворовъ; священствовалъ въ ней Михаилъ Гукъ, котораго впрочемъ, какъ посвященнаго православнымъ епископомъ и неимѣвшаго разрѣшенія отъ унитскаго митрополита, коммисаръ Бѣлоцерковскаго старосты и воеводы Равскаго недопускалъ къ исполненію священническихъ обязанностей до тѣхъ поръ, пока онъ не принялъ уніи съ папами. Нынѣ существующая деревяная церковь построена въ половинѣ прошлаго вѣка съ переименованіемъ во имя Успенія Божія Матери; но неизвѣстно въ какомъ именно году это произошло. По штатамъ причислена къ 4-му классу; земли имѣетъ 48 десятинъ. Къ ней причислены двѣ деревни:
Переклад
Про кам’янобрідську Вознесенську церкву у візиті Богуславського деканату за 1746 рік сказано, що вона «очень мизерна и стара, построена 1706 года, соломою покрыта» [дуже мізерна й стара, збудована 1706 року, покрита соломою]; парафіян мала 25 дворів; священствував у ній Михаїл Гук, якого, втім, як висвяченого православним єпископом і такого, що не мав дозволу від уніатського митрополита, комісар білоцерківського старости й равського воєводи не допускав до виконання священницьких обов’язків доти, доки той не прийняв унії з папами. Нинішню дерев’яну церкву збудовано в середині минулого [XVIII] століття з перейменуванням на честь Успіння Божої Матері, але невідомо, якого саме року це сталося. За штатами зарахована до 4-го класу; землі має 48 десятин. До неї приписано два села:
Оригінал
Рѣдкодубъ, въ 4-хъ верстахъ выше при рѣкѣ Тикичѣ. Часть села лежащая на правой сторонѣ рѣки называется Семеновкою. Жителей обоего пола 631.
Переклад
Рідкодуб, за 4 версти вище, на річці Тікичі. Частина села, що лежить на правому березі річки, зветься Семеновкою. Жителів обох статей 631.
Оригінал
Погиблякъ, при ручьѣ Виноградѣ, въ 5-ти верстахъ отъ Каменаго брода и въ 2-хъ отъ Рѣдкодуба. Жителей обоего пока 526.
Переклад
Погибляк, на струмку Винограді, за 5 верст від Кам’яного Броду і за 2 від Рідкодуба. Жителів обох статей 526.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 8 верст ≈ 8,5 км; 48 десятин ≈ 52,4 га; 4 версти ≈ 4,3 км; 5 верст ≈ 5,3 км. Перерахунок наш.
Назва. «Каменный-Бродъ» — Кам'яний Брід.
«Візита». Опис парафії, складений під час перевірки (візитації) деканату; Похилевич часто цитує візити XVIII ст.
«Деревня». У Похилевича — поселення без власної парафії, приписане до парафії іншого села. Перекладаємо «село».
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
Унія і «возз’єднання». Так у книзі названо перехід парафій з унії (греко-католицької церкви) до православ’я.
«Деканат». Церковна округа з кількох парафій на чолі з деканом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Звенигородський повіт, «Имѣнія графовъ Браницкихъ.»
- Сторінки
- 391 · скан 391
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 391. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/kamianyi-brid-zvenyhorodskyi/