Текст і переклад
Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.
Оригінал
БОЛТЫШКА, село въ 3-хъ верстахъ отъ Голиковой, при ручьѣ Болтышѣ,— одномъ изъ трехъ притоковъ, составляющихъ рѣку Тясминъ. Граница Херсонской губерніи начинается за южнымъ переваломъ ручья, по склону рѣки Ингула, также вблизи вытекающей. Почва черноземная—«пшеничная»; лѣса довольно. Это село, вмѣстѣ съ Ивангородомъ, Еразмовкою и хуторами: Нерубаемъ, Лѣсогорскимъ, Антоновымъ и съ 11629 десятинами земли составляетъ вотчинное имѣніе, принадлежащее наслѣдникамъ Николая Раевскаго. Въ прошломъ вѣкѣ здѣсь проходила граница польская и украинскаго имѣнія князя Потемкина, вымѣненнаго у князя Любомірскаго. Въ этомъ имѣніи наслѣдницей князя Потемкина была дочь Николая Борисовича Самойлова, генеральша Екатерина Давыдова 1), а по смерти сей, сынъ ея отъ перваго мужа, генералъ отъ кавалеріи Николай Николаевичъ Раевскій. Нынѣшніе владѣльцы—внуки его (см. Сунки). Жителей въ Болтышкѣ обоего пола 2410. Въ 1808 году было 1444, при 100 дворахъ.
Переклад
БОВТИШКА, село за 3 версти від Голикового, біля струмка Болтиша — однієї з трьох приток, що утворюють річку Тясмин. Межа Херсонської губернії починається за південним перевалом [вододілом] струмка, по схилу річки Інгулу, яка теж бере початок неподалік. Ґрунт чорноземний — «пшеничний»; лісу досить. Це село разом з Івангородом, Розумівкою та хуторами Нерубаєм, Лісогорським, Антоновим і з 11629 десятинами землі становить вотчинний маєток, що належить спадкоємцям Миколи Раєвського. Минулого століття тут проходив кордон Польщі та українського маєтку князя Потьомкіна, виміняного в князя Любомирського. У цьому маєтку спадкоємицею князя Потьомкіна була дочка Миколи Борисовича Самойлова, генеральша Катерина Давидова 1), а після її смерті — її син від першого чоловіка, генерал від кавалерії Микола Миколайович Раєвський. Теперішні власники — його онуки (див. Сунки). Жителів у Бовтишці обох статей 2410. 1808 року їх було 1444, у 100 дворах.
Оригінал
У Потемкина было двѣ сестры: одна была въ замужествѣ за Николаемъ Борисовичемъ Самойловымъ (умеръ сенаторомъ), а другая за Высоцкимъ. При раздѣленіи имѣній свѣтлѣйшаго, дѣтямъ первой досталась Смѣлянщина, второй Злотополь со многими селами. Самойловъ имѣлъ сына и дочь. Сынъ Александръ Николаевичъ, въ послѣдствіи графъ и генералъ-прокуроръ; дочь Екатерина Николаевна была въ первомъ бракѣ за Раевскимъ и имѣла отъ сего брака сына Николая—героя войны 1812 года. Во второмъ бракѣ Екатерина Николаевна была за Львомъ Денисовичемъ Давыдовымъ.
Переклад
Потьомкін мав дві сестри: одна була заміжня за Миколою Борисовичем Самойловим (помер сенатором), а друга — за Висоцьким. Під час поділу маєтків світлійшого [князя] дітям першої дісталася Смілянщина, другої — Злотопіль [нині Новомиргород] з багатьма селами. Самойлов мав сина й дочку. Син Олександр Миколайович — згодом граф і генерал-прокурор; дочка Катерина Миколаївна була в першому шлюбі за Раєвським і мала від цього шлюбу сина Миколу — героя війни 1812 року. У другому шлюбі Катерина Миколаївна була за Левом Денисовичем Давидовим.
Оригінал
Церковь существуетъ здѣсь съ незапамятныхъ временъ. Въ 1845 году сгорѣла деревяная Покровская, о времени построенія коей жителямъ не было извѣстно. Настоящая также деревяная, Покровская, построена въ 1847 году, по штатамъ причислена къ 4-му классу; земли имѣетъ 36 десятинъ.
Переклад
Церква існує тут з незапам’ятних часів. 1845 року згоріла дерев’яна Покровська [церква], про час будівництва якої жителі не знали. Теперішня, також дерев’яна, Покровська, збудована 1847 року, за штатами зарахована до 4-го класу; землі має 36 десятин.
Примітки до перекладу
Міри. Верста — близько 1,07 км, десятина — близько 1,09 га. У статті: 3 версти ≈ 3,2 км; 11629 десятин ≈ 12705 га; 36 десятин ≈ 39,3 га. Перерахунок наш.
Назва. «Болтышка» — Бовтишка. Тепер — село Бовтишка Олександрівської громади Кіровоградської області.
«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.
«Вотчинне» маєток. Маєток у повній спадковій власності поміщика.
«Хутір». Невелике поселення з однієї чи кількох садиб поза селом.
Про джерело
- Книга
- «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
- Розділ
- Чигиринський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
- Ліцензія
- Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.
Як цитувати
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 701–702. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/bovtyshka/