Одне місце — кілька давніх епізодів
Мельнична Круча — окрема пам’ятка на Південному Бузі біля Сабатинівки на Кіровоградщині. Її досліджували ще у 1930–1940-х роках, а в 2011 році роботи відновили. У сезоні 2017 року відкрили 64 м². Різні знахідки траплялися в кількох ґрунтових шарах: їхнє взаємне розташування допомагало відділити давніші рештки від пізніших.[1]
Частину уламків посуду дослідник зіставив із пізньою бронзовою добою. Найближчі аналогії за обробкою поверхні, домішками в глині та випалом походили із сусіднього поселення Сабатинівка 1. Це порівняння двох пам’яток, а не інша назва Мельничної Кручі.[1]
Рогова мотика без остаточної дати
У жовтуватому супіску — піщаному ґрунті з домішкою глини — виявили фрагментоване рогове знаряддя, назване мотикою. За формою воно належить до Т-подібних. Такі речі відомі в неоліті Південного Бугу й Надпоріжжя. Неоліт — пізня частина кам’яної доби; ця подібність дає змогу зіставляти знахідку з іншими, але сама по собі не встановлює її вік.[1][2]
У звіті наведено порівняння з мотиками з інших регіонів, датованими радіовуглецевим методом — за вмістом радіоактивного вуглецю в органічному матеріалі. Частина таких зразків припадає на V тисячоліття до н. е. Ця дата стосується аналогій, а не прямого вимірювання мотики з Мельничної Кручі. Автор також нагадує про схожі, значно давніші знахідки із зони Залізних Воріт на Дунаї та про перегляд їхньої хронології. Тому точну дату місцевого знаряддя звіт не визначає.[2]
Що лежало нижче
Нижче шару з мотикою, у сіруватому суглинку — ґрунті з помітною домішкою глини — відкрили скупчення кременю та окремих великих кісток тварин. Серед кам’яних речей були різці — знаряддя з гострим робочим краєм, маленькі пластинки й камінь, від якого відколювали заготовки для знарядь. Їхні форми дали Д. Кіосаку підстави пов’язати цей матеріал із кукрекською традицією обробки кременю.[2]
Йдеться про мезоліт — період кам’яної доби, що передував неоліту. Проте дослідники по-різному визначали, до якої археологічної культури належать схожі місцеві знахідки. В. Даниленко і Д. Гаскевич запропонували різні класифікації. Для звіту 2017 року важливо було надійно встановити, що ці речі залягають нижче шару з мотикою. Чи утворюють два скупчення кісток і кременю окремі рівні, чи це нерівності одного давнього шару, залишилося нез’ясованим.[2]
Мальований посуд у послідовності шарів
В окремому шурфі — невеликій пробній розкопаній ділянці — над шарами з кістками й крем’яними виробами зібрали уламки посуду. Один фрагмент верхнього краю столової посудини мав світло-червоне тло, широкі вишнево-червоні смуги й тонші бурі облямівки. Подібний посуд уже був у колекції розкопок 1949 року; його віднесли до трипільської культури.[2]
Новим результатом стало саме положення трипільських виробів у послідовності з рештою шарів. Мельнична Круча постає місцем із залишками різних часів: їх можна порівнювати, але не варто складати всі речі в одну колекцію з однією датою.[2]
