Горщиків було найбільше
Циркунівське городище — укріплене поселення скіфського часу. Експедиція Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова продовжила його дослідження на ділянці, яку почали розкопувати ще у 2014 році.[1]
Найбільшу частину знахідок у культурному шарі — ґрунті зі слідами давнього життя — становили уламки ліпленого посуду. Такі посудини формували вручну. Серед них кількісно переважали горщики; були також миски, глечики та маленькі посудини. У малюнках до звіту збережені різні форми вінець — верхніх країв посуду, зокрема з оздобленням.[1][2]
Привізного посуду було небагато. Дослідник назвав уламки античних амфор — великих посудин із двома ручками, фрагмент столової посудини з чорним блискучим покриттям і частини сіроглиняного посуду, зробленого на гончарному крузі. Отже, місцева добірка містила і ліплені вироби, і речі іншого походження та способу виготовлення.[2]
Невеликі предмети щоденної роботи
Серед глиняних виробів були пряслиця — тягарці для веретена, яким прядуть нитку. Одне виготовили зі стінки посудини. Знайшли також уламки глиняних конусів і маленьку модель хлібця. Самої форми цих предметів недостатньо, щоб приписати всім їм однакове призначення.[1][2]
Із каменю збереглися ціла зернотерка з пісковику та уламки зернотерок із кварциту. Це пристосування для розтирання зерна. Поруч були камінь для розтирання та абразив із пісковику — камінь для обробки поверхонь. У звіті згадані й залізні предмети: уламки проколок — знарядь для проколювання, а також голки, шпильки, ножа та пряжки.[2]
Що лишилося від роботи з металом
Окремою знахідкою стала глиняна ллячка — посудина для розплавленого металу. Археологи також зафіксували виплески бронзи, тобто невеликі застиглі залишки металу. Саме їх К. Пеляшенко назвав слідами бронзоливарного виробництва. Серед готових бронзових речей у звіті перелічено вістря стріл, невелику пластинку у формі півкулі та сережку.[1][2]
Це свідчення роботи з бронзою, але коротке повідомлення не дає повної картини майстерні. Воно не описує знайдену піч чи ливарні форми та не дозволяє встановити, які саме з готових речей виготовили тут. Знахідку виробу й доказ його місцевого виробництва слід розрізняти.[2]
Одна ділянка давнього поселення
На дослідженій площі виявили шість господарських ям. Вони мали округлу форму, а знахідок у їхньому заповненні було небагато. Переважна більшість речей походила саме з культурного шару. Тому не варто уявляти кожну яму як місце, де зберігався весь описаний набір посуду та знарядь.[2]
Звіт стосується окремої частини городища. Датування знахідок кінцем V та IV століттям до нашої ери визначає час знайденого комплексу, а не всю історію села. Йдеться про Циркуни Харківського району, нині центр Циркунівської громади.[1][2][3]