Текст і переклад

Правопис книги збережено, курсив — як у книзі. Наші вставки — у квадратних дужках.

Оригінал

РЫЖАВКА, село при рѣкѣ Ятрани, окружено значительными лѣсами, изъ коихъ простирающійся къ западу отъ села называется Жупаннымъ, а къ востоку Гайдамацкимъ. Жителей обоего пола 1873 и римскихъ католиковъ 15; земли 4196 десятинъ. Рыжавка Уманскимъ графомъ Селезіемъ-Францишкомъ Потоцкимъ уступлена въ концѣ прошлаго вѣка своему адвокату Адаму Мощенскому 1). Отъ сего досталась по наслѣдству сыну его Іосифу, продавшему въ 1846 году Рыжавку съ селомъ Колодистымъ нынѣшнему помѣщику Серафиму Феликсовичу Косовскому (латин. испов.). Возлѣ села къ западу есть нѣсколько могилъ, изъ коихъ одна называется Туровъ-рогъ. Объ ней въ описаніи могилъ Кіевской губерніи стран. 79, здѣлана такая замѣтка: «какъ ни трудно изъяснить себѣ непрерывное преданіе отъ слишкомъ отдаленныхъ временъ въ этомъ краѣ, столько разъ заселявшемся наново, во всякомъ случаѣ останавливаетъ на себѣ вниманіе это названіе происходящее отъ звѣря, нѣкогда знакомаго нашему краю и отъ его роговъ, служившихъ чашами на пирахъ у князей Русскихъ. Впрочемъ, это имя можетъ быть и греческаго происхожденія. Извѣстно, что Марсъ имѣлъ иногда прилагательное имя Туросъ».

Переклад

РИЖАВКА, село на річці Ятрані, оточене значними лісами, з яких той, що простягається на захід від села, називається Жупанним, а на схід — Гайдамацьким. Жителів обох статей 1873 і римо-католиків 15; землі 4196 десятин. Рижавку уманський граф Селезій-Францишек Потоцький наприкінці минулого [XVIII] століття відступив своєму адвокатові Адамові Мощенському 1). Від нього вона в спадок дісталася його синові Йосифові, який 1846 року продав Рижавку разом із селом Колодистим теперішньому поміщикові Серафимові Феліксовичу Косовському (латинського віросповідання). Біля села, на захід від нього, є кілька могил, одна з яких називається Туров-рог. Про неї в описі могил Київської губернії, на стор. 79, зроблено таку примітку: «хоч як важко пояснити собі безперервний переказ від надто віддалених часів у цьому краї, стільки разів заселюваному наново, у кожному разі привертає до себе увагу ця назва, що походить від звіра, колись знайомого нашому краєві, і від його рогів, які служили чашами на бенкетах у руських князів. Утім, це ім’я може бути й грецького походження. Відомо, що Марс мав іноді прикметникове ім’я [епітет] Турос».

Оригінал

Церковь каменная, во имя Покрова пресвятыя Богородицы, построена въ 1851—1854 годахъ, нынѣшнимъ владѣльцомъ на мѣсто обветшавшей деревяной. Колокольня при ней старая, деревяная. Церковь имѣетъ очень хорошіе сребренные сосуды, устроенные нынѣшнимъ ея священникомъ Григоріемъ Ямковскимъ. По штатамъ причислена къ 5-му классу; земли имѣетъ 44 десятины.

Переклад

Церква кам’яна, на честь Покрови Пресвятої Богородиці, збудована у 1851—1854 роках теперішнім власником на місці занепалої дерев’яної. Дзвіниця при ній стара, дерев’яна. Церква має дуже гарні срібні посудини, які справив теперішній її священник Григорій Ямковський. За штатами зарахована до 5-го класу; землі має 44 десятини.

Оригінал

Адамъ Мощенскій, Кліентъ Потоцкаго—главы Барской конфедераціи, посаженъ былъ революціоннымъ правительствомъ польскимъ, за участіе съ Потоцкимъ, въ тюрьму; откуда освобожденъ Закревскимъ, губернаторомъ Варшавскимъ. Онъ былъ необыкновенно скупъ. См. въ памят. Михаловскаго.

Переклад

Адам Мощенський, клієнт Потоцького — голови Барської конфедерації, за участь разом із Потоцьким був посаджений польським революційним урядом до в’язниці; звідти його звільнив Закревський, варшавський губернатор. Він був надзвичайно скупий. Див. у пам’ят. Михаловського.

Примітки до перекладу

Міри. Десятина — близько 1,09 га. У статті: 4196 десятин ≈ 4584 га; 44 десятини ≈ 48,1 га. Перерахунок наш.

Назва. «Рыжавка» — Рижавка.

«Могили». У Похилевича так названо кургани — земляні насипи над давніми похованнями; іноді й звичайні поховання.

«Клас» парафії. Розряд парафії за церковним штатом, від якого залежали утримання причту й кількість землі.

Про джерело

Книга
«Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (Похилевич Л. И., Київ, 1864)
Розділ
Уманський повіт, «Селенія, принадлежащія разнымъ помѣщикамъ.»
Сторінки
370–371 · скан 370, скан 371
Ліцензія
Книга — суспільне надбання. Наша розшифровка й переклад — CC BY 4.0.

Як цитувати

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. С. 370–371. Розшифровка й переклад: «Минуле», 2026. https://mynule.com.ua/dzherela/pokhylevych-1864/ryzhavka/