Вежа й стіна, які вже не захищали замок

У звіті про сезон 2015 року М. Ільків, С. Пивоваров, Л. Михайлина та В. Калініченко описали продовження робіт на ділянці, розпочатій у попередні сезони. Тут розчищали оборонну лінію XV століття: Південно-східну вежу, частину дотичної до неї куртини та завал південного муру. Куртина — це відтинок оборонної стіни між вежами.⁠[1]

Південний мур у повідомленні названо підірваним. Руйнування оборонної лінії дослідники датували орієнтовно 1675 роком або кінцем XVII століття. Це обережне датування самих авторів: звіт не дає підстав обирати одну точну дату чи прив’язувати руйнування до конкретної облоги.⁠[1]

Як колишній рів перетворився на двір

За поясненням авторів, під час відновлення замку турецька адміністрація відбудувала Південно-західну, або Ковальську, башту й звела новий південний мур. Так розміри цитаделі — внутрішньої укріпленої частини замку — збільшилися. Пониження колишнього рову засипали землею, і на його місці сформувався похилий Привратний двір.⁠[2]

Дослідники вважали, що кількаметрові нашарування на цій ділянці виникли за досить короткий час на початку XVIII століття. У такій засипці земля вже лежала не там, де накопичувалася раніше. Разом із нею перемістилися й давні речі. Археологи називають такі знахідки перевідкладеними.⁠[1]⁠[2]

Чому в одній засипці трапилися речі різного віку

У заповненні двору були предмети від енеоліту, тобто мідно-кам’яної доби, до XIX століття. Матеріали XIII–XIV століть траплялися зрідка, XV–XVI століть — дещо частіше; більшість знахідок автори віднесли до XVII–XVIII століть. Цей широкий розкид показує, чому весь зібраний матеріал не можна вважати набором речей одного часу.⁠[2]

Серед знахідок були уламки посуду, кахлів — керамічних плиток для печей — і люльок, деталі одягу та спорядження, вироби з кістки. Окремі предмети розповідають про побут, але їхнє сусідство в переміщеній землі саме собою не доводить, що ними користувалися одночасно.⁠[2]

Стара монета не датує весь двір

Монет зібрали понад шість десятків, серед них — і фальшиві. Автори перелічили гроші Молдавського князівства, Речі Посполитої, Угорщини, Османської та Російської імперій і наголосили, що вони ще потребували докладного вивчення. Окремо відзначили гріш Петра Мушата, роки правління якого у звіті наведено як 1375–⁠1391.⁠[2]

Така монета є свідченням давнішого часу, але в перевідкладеному заповненні не встановлює дату засипання рову. Для історії цієї ділянки важливе поєднання спостережень: рештки старої оборонної лінії, новий мур і земля, що заповнила рів. Воно дозволяє простежити зміну замкового простору, зберігаючи різницю між побаченим у розкопі та поясненнями дослідників.⁠[1]⁠[2]