Класичний фасад і ренесансні мотиви вежі
Міська довідка визначає фасад як класичний, а у вежі відзначає ренесансні мотиви. Вона подає висоту вежі близько 50 метрів. На фотографії Xsandriel 2017 року добре видно, як вузька башта виростає над широким корпусом: унизу — повторювані ряди вікон і аркові отвори, вище — відкритий майданчик із огорожею та верхній годинник. Це корисні ознаки для впізнавання ратуші серед сусідніх будинків площі.[1][2]
Над центральною частиною фасаду на цьому знімку читається назва міської ради. Уздовж даху розміщено український і латинський варіанти девізу: «Спільними зусиллями» та «Viribus Unitis». Фотографія показує вигляд будівлі у 2017 році; її оздоблення і написи не слід автоматично переносити на момент завершення будівництва у XIX столітті.[1][2]
Чому годинників два
Баштовий годинник, за описом порталу, встановили під час спорудження ратуші. Другий циферблат розташований нижче, над парадним входом. Його подарував Антон Кохановський, який очолював місто у 1866–1892 роках: годинник замовили у Празі. Отже, два годинники належать до різних етапів історії ратуші, хоча на фасаді утворюють одну вертикальну композицію.[1][2]
На денному знімку обидва циферблати можна роздивитися одночасно. Портал також згадує нічне підсвічування нижнього годинника, але ця фотографія його не показує. Так само вона не розкриває внутрішнього двору та кімнат ратуші: для них потрібні окремі свідчення.[1][2]
Ратуша в міській традиції
Туристичний портал пов’язує з вежею традицію виконання мелодії «Марічки» сурмачем і називає її початком 12 листопада 2004 року. Це пізній культурний шар історії будівлі, поряд із міським девізом та годинниками. Тут наведено дату виникнення традиції за довідкою; актуальний розклад виступів вона не замінює.[1]
